Блог

Дорожнє покриття з додаванням графену, розроблене для більшої довговічності та стійкості, вперше успішно пройшло випробування у Великій Британії на дорозі загального користування в Тіссайді (Фото: Universal Matter)

Перша у світі дорога з графеном

Цей крок став важливим етапом у розвитку дорожніх технологій, пропонуючи більш довговічне і стійке рішення для транспортної інфраструктури.

Фахівці впевнені, що використання цього матеріалу допоможе мінімізувати знос доріг і підвищити їхні експлуатаційні характеристики.

Випробування нового покриття пройшли на ділянці дороги, де було застосовано вдосконалені суміші асфальту з додаванням передового вуглецевого матеріалу. Під час укладання використали понад 150 тонн модифікованого складу, що дало змогу створити дорожню поверхню, яка має поліпшену міцність, стійкість до появи тріщин і підвищену стійкість до зовнішніх навантажень. Очікується, що така технологія значно скоротить необхідність частого ремонту і зменшить експлуатаційні витрати.

Дослідження засвідчили, що включення інноваційного компонента в асфальт не лише збільшує його довговічність, а й знижує ймовірність утворення колійності та вибоїн. Додатковою перевагою є зменшення вуглецевого сліду, що робить покриття більш екологічним порівняно з традиційними матеріалами.

Розробка та впровадження цієї технології стали можливими завдяки співпраці провідних фахівців у галузі інфраструктурних рішень. Команда інженерів і вчених продовжує працювати над подальшим вдосконаленням складу, що дасть змогу адаптувати його для ширшого застосування в дорожньому будівництві.

Очікується, що найближчими роками використання нового дорожнього покриття стане більш поширеним, що призведе до поліпшення якості доріг, підвищення комфорту водіїв і зниження витрат на обслуговування. Подальші випробування і моніторинг стану покриття допоможуть оцінити його ефективність і визначити потенціал для масштабного впровадження в дорожню мережу.

Єврогармонізація ринку будівельної продукції в Україні: стан впровадження та нововведення

Де: м. Київ, місце проведення буде повідомлено всім учасникам, реєстрація яких буде підтверджена організаторами

Коли: 11 березня 2025 року

Формат: офлайн/онлайн

Обов’язкова реєстрація та умови участі за посиланням: 

Запрошуємо долучатися до заходу, де буде презентовано ексклюзивну інформацію щодо ринку будматеріалів.

Так, в рамках Business Day КБУ перший блок обговорення буде присвячено темі “Єврогармонізація ринку будівельної продукції в Україні: стан впровадження та нововведення”

Програмою заходу передбачено: 

Тетяна Ситник, Керівник відділу В2B і стратегічних досліджень компанії CBR

• Цементний ринок в Україні: погляд споживачів, виробників і розробників державної політики (ексклюзивна презентація 2-ої частини дослідження, замовленого КБУ)

Квета Кабатнікова, Делегований національний експерт, Генеральний директорат з питань внутрішнього ринку, промисловості, підприємництва та МСП Єврокомісії (DG GROW)

• Нова регуляція будівельної продукції – новинки, виклики та підготовка до переходу

Олена Воскобійник, Директор Департаменту технічного регулювання у будівництві Міністерства розвитку громад та територій України (tbc)

Євген Доільніцин, Заступник начальника управління стандартизації, аналізу та міжнародного співробітництва – начальник відділу аналізу та політики стандартизації департаменту технічного регулювання Міністерства економіки України (tbc)

Валентина Янович, Начальник управління технічних регламентів та оцінки відповідності департаменту технічного регулювання Міністерства економіки України (tbc)

Наталія Дюжилова, Заступниця Голови Державної інспекції архітектури та містобудування України

• Державний ринковий нагляд за будівельними виробами: хто та що підлягатиме перевірці?

Віктор Фільварковий, Заступник начальника відділу акредитації органів з сертифікації продукції Національного агентства з акредитації України (tbc)

Людмила Кріпка, Виконавчий директор Асоціації «Укрцемент»

• Досвід впровадження технічних регламентів та директив ЄС виробниками цементу України

Геннадій Фаренюк, Директор ДП «Державний науково-дослідний інститут будівельних конструкцій»

• Імплементація нових технологій на ринку

Окрім цього, всі учасники матимуть можливість стати частиною активного бізнес-нетворкінгу під час перерв між блоками заходу. Не пропустіть можливість!

Зверніть увагу! Кількість місць обмежена!

Обов’язкова реєстрація та умови участі за посиланням:

Про що ще поговоримо під час Business Day КБУ можна дізнатись за посиланням:

Якщо бажаєте стати партнером Business Day КБУ, звертайтеся за контактами:

office@kbu.org.ua

+38 (044) 200 04 52

+38 (050) 200 04 52

Організатор: Конфедерація будівельників України

Фінансовий партнер: Глобус Банк

Стратегічні бізнес-партнери КБУ: East Office of Finnish Industries Oy, SKAKO Concrete A/S

Інформаційні партнери: ProfBuild, Build Portal, PRAGMATIKA.MEDIA, ICC Ukraine, РБК-Україна, Property Times, ZPP, Час Перших, Відбудова Запоріжжя, StroyObzor, Український погляд, Marketer, Delo. ua, Бізреліз.

ПЕРЕМОЖЕМО І ВСЕ ВІДБУДУЄМО!

РАЗОМ ДО ПЕРЕМОГИ!

СЛАВА УКРАЇНІ!

Джерело: Конфедерація будівельників України

Інформацію опубліковано на правах реклами 

Будівництво житла для ВПО на Миколаївщині

У Доманівській громаді Вознесенського району Миколаївщини за підтримки уряду Данії реалізовують проєкт із забезпечення житлом внутрішньо переміщених осіб.

Про це на брифінгу в ОВА повідомила виконувачка функцій і повноважень начальника Вознесенської районної військової адміністрації Антоніна Шарата.

«У Доманівській громаді за підтримки Данії реалізують проєкт щодо забезпечення житлом внутрішньо переміщених осіб. Зокрема, там споруджують будинки садибного типу», – сказала Шарата.

За її словами, наприкінці лютого ордери на будинки садибного типу вже отримали дві родини.

Наразі планується спорудження ще чотирьох таких будинків, додала Шарата.

Крім того, Вознесенська міська рада зі свого комунального фонду надала житло ще 12 переміщеним особам.

«Звичайно, це повністю не вирішить питання, бо лише у Доманівській селищній раді таких сімей більше 20, а загалом у Вознесенському районі зареєстровано 15 тисяч внутрішньо переміщених осіб. Але це перші кроки до того, щоб ВПО жили в комфортних та гідних умовах», – зазначила Шарата.

До Вознесенського району входить 13 територіальних громад.

Як повідомлялося, у громадах Миколаївщини створено фонд соціального житла для переселенців, який налічує понад 100 об’єктів. Також існує п’ять місць тимчасового поселення.

Уряд схвалив 10-річне будівництво бомбосховищ

Кабінет міністрів України схвалив Стратегію розвитку фонду захисних споруд цивільного захисту на період до 2034 року. Вартість становить 789,3 млрд гривень, здебільшого за рахунок міжнародної допомоги.

Про це свідчить розпорядження від 4 березня 2025 р. № 183-р.

Метою Стратегії є формування захищеного середовища для цивільного населення шляхом створення мережі об’єктів фонду захисних споруд цивільного захисту для захисту життя і мінімізації втрат в разі застосування ворогом сучасних засобів ураження.

У документі зазначається, що зараз на території України, підконтрольній уряду України, 62,7 тисяч об’єктів, які забезпечують укриття 48,8% населення. З них готовими до використання за призначенням є 54,2 тисячі.

Досягнення завдань здійснюватиметься трьома етапами:

• перший етап – 2025-2027 роки;
• другий етап – 2028-2030 роки;
• третій етап – 2031-2034 роки.

На першому етапі заплановано збільшення кількості об’єктів фонду захисних споруд цивільного захисту на 2 300 споруд за рахунок будівництва нових захисних споруд цивільного захисту і споруд подвійного призначення.

На другому етапі – збільшення кількості на 3 000 споруд за рахунок будівництва нових захисних споруд цивільного захисту і споруд подвійного призначення (зокрема захисних споруд публічного доступу).

На третьому етапі – збільшення кількості на 8 000 споруд.

Для досягнення стратегічних цілей необхідне фінансування орієнтовно в обсязі 789,3 млрд гривень (перший етап – 151,1 млрд гривень, другий етап – 181,6 млрд гривень, третій етап – 456,6 млрд гривень), зокрема, за рахунок коштів державного бюджету в обсязі 81,2 млрд гривень.

Передбачається також залучити кошти міжнародної Коаліції з питань розвитку фонду захисних споруд цивільного захисту в обсязі 642,5 млрд гривень (14,69 млрд євро).

ТОП-5 рішень у житловій сфері

Для вирішення житлових проблем українців, які стали або результатом повномасштабного вторгнення, або були ним тільки підсилені, одного інструменту недостатньо. Через те, що спектр таких проблем надзвичайно широкий, діяти потрібно одразу у кількох напрямках. Тому станом на сьогодні держава напрацьовує одразу щонайменше 5 рішень.

Про це повідомила голова Комітету ВР з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку і містобудування, очільниця партії «Слуга Народу»  Олена Шуляк.

За її словами, відсутність житла або можливість у ньому жити – одна з найголовніших проблем українців, яка стала наслідком повномасштабного вторгнення. С одного боку, згідно з даними Реєстру пошкодженого або зруйнованого житла, в Україні внаслідок бойових дій знищено близько 260 тис. обʼєктів і переважна більшість з них – житлова нерухомість. З іншого боку, переселенці, які житло не втратили, але з безпекових причин не можуть у ньому проживати, вимушені вирішувати своє житлове питання у тих населених пунктах, які стали для них новою домівкою. Йдеться не лише про придбання житла, але і про його оренду.

«Відтак, завданням держави у цей період було напрацювати рішення, які допоможуть у вирішенні житлового питання українців, які цього потребують. Водночас, ми розуміли, що одного інструменту недостатньо – потрібен комплекс заходів. Тому ми діяли одразу у пʼяти напрямках», – пояснила Олена Шуляк.

Першим інструментом, зазначила вона, стала державна програма компенсацій за пошкоджене або зруйноване житло – єВідновлення. З її допомогою, у прозорий і зрозумілий спосіб, громадяни, які через війну втратили житло або можливість у ньому проживати, отримують грошову компенсацію. Йдеться про кошти на ремонт житла, або житловий сертифікат у випадку, якщо житло зруйноване.

«Програма почала працювати у травні 2023 року і станом на кінець лютого цього року держава погодила виплати на суму більше ніж в 31 млрд гривень. 22,3 млрд – житлові сертифікати, які громадяни обмінюють на нові домівки, 9,1 млрд – на ремонти житла. Наразі ми очікуємо на запуск нового етапу компенсації єВідновлення – за зруйноване житло, яке розташоване на тимчасово окупованих територіях», – зауважила Шуляк.

Друге рішення у контексті вирішення житлових проблем – зміни у програмі державної іпотеки єОселя. Як повідомила Шуляк, під час проведених минулого року публічних консультацій, громадяни наголосили на недоступності єОселі попри те, що вона позиціонується як ефективний державний інструмент вирішення житлового питання. Однак, як зʼясувалося, її умови подекуди непідйомні.

«Ми зʼясували, що потрібні зміни одразу по декільком пунктам програми, які стосуються її умов для внутрішньо-переміщених осіб. По-перше, йдеться про розмір першого внеску, по-друге, розміру відсоткової ставки, по-третє – про вік житла, яке можна купити за програмою пільгової іпотеки. Частину змін нам реалізувати вдалося, над іншими ми все ще працюємо – рішення за урядом», – наголосила Шуляк.

Парламентарка пояснила, що для ВПО слід зменшити розмір першого внеску з 20% до щонайменше до 15%. Крім цього, для ВПО слід зменшити відсоткову ставки за користування кредитом – з 7% до 3%. Останній пункт, на важливості якого наполягала громадськість і зокрема ВПО – збільшення віку житла, яке можна купити з допомогою єОселя. Раніше за її умовами можна було купити житло не старше 3 років, тобто, йшлося переважно про новобудови. Але оскільки таке житло зазвичай дорожче, це потенційних покупців обмежувало, тому потрібно було дозволити купувати житло і на вторинному ринку.

«Новобудови – це зазвичай Київ і ще декілька великих міст. В невеличких містах і районних центрах новобудов одиниці. Натомість є вторинний ринок, але за умовами програми воно було недоступним, що обмежувало переселенців. Тож ми наполягли на зміні цієї умови – з житла не старше 3 років до житла не старше 10 років», – пояснила Шуляк.

Вона додала, що останню зміну реалізувати вже вдалося – восени 2024 року уряд виніс відповідне рішення, що зробило програму дещо доступнішою. Однак без зменшення відсоткової ставки і розміру першого внеску програму не можна вважати такою, яка буде вирішувати житлові потреби принаймні ВПО.

Третє реалізоване рішення у сфері житла – субсидії на його оренду. Отримати таку субсидію можуть зокрема ті ВПО та їхні родини, в яких житло зруйноване, пошкоджене або непридатне для проживання; або ті, хто витрачає на оренду житла понад 20% свого доходу; або ті, хто не бере участь в іншій державній програмі «Прихисток».

Розмір субсидії, пояснила Шуляк, розраховують індивідуально, вона залежить від кількох факторів: доходу родини, кількості членів сім’ї, максимальної вартості оренди житла в конкретній області. Звісно, якщо родина має низький дохід: тобто якщо середній дохід на одну людину менший за два прожиткових мінімуми, а це 5840 грн, то сім’я отримає більшу субсидію.

За словами парламентарки, у ТОП-5 рішень у житловій сфері з початку повномасштабного вторгнення – і проведення всеукраїнської інвентаризації житла в рамках реалізації Закону 4080-IX, який допомогла підготувати Тимчасова спеціальна комісія Верховної Ради України з питань захисту майнових та немайнових прав внутрішньо переміщених та інших осіб, постраждалих внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України.

«Закон передбачає проведення всеукраїнської інвентаризації нерухомості, яку потенційно можна буде використовувати для житлових потреб громадян, які потребують поліпшення житлових умов. За підсумками буде створено інтерактивну мапу з відомостями про всі об’єкти для подання заявок на проживання від вимушених переселенців та приведення житла у належний для проживання стан», – зауважила Олена Шуляк.

Вона додала, що ФДМУ вже передав інформацію про понад 26 тисяч об’єктів житлового фонду, які можуть бути використані для розміщення ВПО. Також вже надано в оренду приміщення гуртожитків у кількох містах країни. Наразі сформовано перелік об’єктів нерухомості, які потребують ремонту, ідуть пошуки донорів для фінансування ремонтних робіт у приміщеннях державної власності, які можна використати для тимчасового проживання ВПО.

Пʼяте рішення, без якого неможливе забезпечення повноцінного права на житло, гарантоване Конституцією України – реформувати застаріле житлове законодавство. За словами Шуляк, цей процес вже розпочався, оскільки було розроблено законопроєкт, який скасовує Житловий Кодекс 1983 року і, відповідно, правила, запроваджені ним.

«Українці, які потребують поліпшення житлових умов, десятиліттями стоять у квартирних чергах, які не рухаються. Це найкраще підтвердження того, що діюче житлове законодавство не працює. А значить, його потрібно змінювати. Більше того, це є умовою отримання Україною 50 млрд євро від ЄС за програмою Ukraine Facility», – зазначила Шуляк.

Вона підкреслила, що законопроєкт «Про основні засади житлової політики» №12377 найближчими тижнями розпочнуть розглядати у Верховній Раді у першому читанні. Документ передбачає, зокрема, впровадження механізмів щодо забезпечення житлом тих, хто не може придбати його сам, та відмова від практики приватизації житла, отриманого від держави, зокрема службового. Натомість пропонується залучати сучасні європейські механізми.

Йдеться про створення та управління фондом соціального житла. Розглядається й можливість соціальної оренди житла, яку фінансуватиме держава, а громадянин матиме право його викупити, а також оренду, яку сплачуватиме громадянин, але кошти від неї йтимуть у фонд будівництва нового житла для нього. Крім цього, планується запуск широкого кола фінансово-кредитних механізмів для громадян, які потребують поліпшення житлових умов.

Відновлення Гази: схвалено план Єгипту

Лідери арабських країн схвалили план Єгипту щодо відновлення сектора Гази. Він не відповідає планам президента США Дональда Трампа. Про це повідомляє BBC.

Генеральний директор Ліги арабських держав Ахмед Абул Гейт наголосив, що арабські країни не підтримують ідею переміщення палестинців із Гази, що раніше пропонував Трамп.

Як пише BBC, Єгипет розробив детальний план відбудови сектора Гази із зображеннями зелених кварталів та великих громадських будівель. На реалізацію цього проєкту мають витратити 53 млрд доларів.

Фото: BBC

Окрім цього, проєкт передбачає те, що анклавом тимчасово керуватиме «комітет з управління Газою під егідою палестинського уряду». Водночас у плані не згадується питання про роль ХАМАС, сказано в матеріалі.

BBC повідомляє, що, згідно з планом, відбудова Гази відбуватиметься в три етапи. Початковий етап, так званий етап раннього відновлення, триватиме приблизно шість місяців. Він передбачає розчищення завалів та ліквідацію боєприпасів. Два наступні етапи триватимуть кілька років. На цей час палестинці матимуть тимчасове житло.

5 лютого Дональд Трамп висловив готовність узяти під контроль сектор Гази й розвивати регіон. Він також не відкинув можливість введення американських військ.

Президент США заявляв, що палестинці не мають іншої альтернативи, окрім як залишити Газу, а Єгипет і Йорданія мають надати їм притулок. Генеральний секретар ООН Антоніу Гутерріш повідомив, що пропозиція Трампа щодо сектору Гази може означати “етнічну чистку”.

10 лютого агентство Reuters написало, що Дональд Трамп заявив, що хоче купити сектор Гази, але може дозволити іншим державам на Близькому Сході відновити частини зруйнованої війною території.

Трамп також опублікував у своїх соцмережах згенероване штучним інтелектом відео про сектор Газа – показавши, який, на його думку, повинен буде мати вигляд регіон, відновлений після закінчення бойових дій. Відео починається зі зруйнованих будинків і осколків скла та бетону на дорозі, а також напису – «Газа 2025: що далі?». Потім усе змінюється кадрами регіону з курортами й хмарочосами, де піщаними пляжами безтурботно бігають діти, а неподалік установлено величезні золоті статуї Трампа, поруч із якими ходять туристи.

Раніше Трамп уже пропонував план тимчасового переміщення палестинців після укладення угоди між Ізраїлем і ХАМАС про припинення бойових дій.

Фото: Reuters

Інфографіка: NV

Доступна іпотека “єОселя”: підсумки перших двох місяців 2025 

Від початку 2025 року 951 українська родина отримала кредит на житло за програмою доступної іпотеки «єОселя». Загальна сума кредитів за два місяці становить понад 1,7 млрд грн.

Про це повідомляє заступник міністра економіки України Андрій Телюпа. 

Він розповів, що за весь час дії програми доступної іпотеки «єОселя» майже 15 800 українців одержали кредити на власне житло на суму понад 25,8 млрд грн. 

Минулого тижня, за даними Мінекономіки, 95 українців отримали кредити на житло на 172 млн грн, з яких кредити під 3% одержали: 35 військовослужбовців і силовиків, 6 медиків та 3 педагоги. Кредити під 7% одержали: 40 українців без власного житла, 10 внутрішньо переміщених осіб та 2 ветерани.

Телюпа зазначив, що найбільше кредитів видали в Києві – 29, Київській області – 28, Одеській області – 8, Волинській, Полтавській та Рівненській областях – по 4.

За типом нерухомості кредити на житло на первинному ринку отримала 41 українська родина, з них на стадії будівництва – 11 об’єктів, також 54 кредити видали на житло на вторинному ринку.

Нагадаємо, що програма «єОселя» стартувала в жовтні 2022 року. Банками-партнерами «єОселі» стали «Ощадбанк», «Приватбанк», «Укргазбанк», «Глобус Банк», Sky Bank, Sense Bank, «Банк Кредит Дніпро», «МТБ Банк», «Таскомбанк», Bisbank і  «Радабанк». 

На дослідження пошкоджень арки виділять 400 тис. євро

400 тис. євро виділять на дослідження пошкодження арки НБК в Чорнобилі після російської дронової атаки.

Про це у Facebook повідомила міністерка захисту довкілля та природних ресурсів України Світлана Гринчук.

Гроші виділяють з адміністративного бюджету Рахунку міжнародного співробітництва для Чорнобиля.

Таке рішення ухвалили під час позачергового засідання асамблеї спільно з ЄБРР, Міністерством захисту довкілля та природних ресурсів України та ДАЗВ – Державним агентством України з управління зоною відчуження.

«Це – перший крок на шляху нашої співпраці з партнерами щодо відновлення функціонування арки НБК у штатному режимі після російської атаки 14 лютого. Кошти будуть спрямовані на експертну оцінку наслідків влучання російського БПЛА в захисну оболонку арки», – зазначила Гринчук.

За її словами, з партнерами обговорили попередні результати оцінки пошкодження та подальші кроки з відновлення функціонування арки НБК.

«Сьогодні головне – провести якісний аналіз та об’єднати наших донорів для подальшого розвитку. Відновлення функціонування конфайнменту – це величезний виклик», – наголосила міністерка й додала, що є ймовірність, що усунення наслідків російської агресії потребуватиме більше коштів, аніж сьогодні є на Рахунку міжнародного співробітництва для Чорнобиля.

Фото: ДСНС України

Habitat for Humanity сприятиме розвитку житлової політики в Україні

Міжнародна організація Habitat for Humanity International (HfH) та Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву підписали Меморандум про взаєморозуміння. Він спрямований на спільну роботу над створенням сталих варіантів фінансування житла в Україні та зокрема доступного житла для вразливих верств населення, які постраждали внаслідок війни. 

Підписання меморандуму відбулося у Міністерстві розвитку громад та територій України. 

“На сьогодні в Україні налічується 4,6 мільйона внутрішньо переміщених осіб. Серед завдань Мінрозвитку – забезпечення житлом ВПО. Тому працюємо над новими дієвими та якісними підходами до житлової політики. Habitat for Humanity вже багато десятиріч реалізує програми доступного житла по всьому світу. Держмолодьжитло, є надійним партнером Міністерства, який своєю чергою впроваджує такі програми в Україні. Я впевнена, що наша взаємодія буде конструктивною, а її результати дозволять ВПО та іншим вразливим категоріям громадян отримати власні оселі”, – зазначила Заступниця Міністра розвитку громад та територій Наталія Козловська.

Метою підписання Меморандуму про співробітництво між HfH та Держмолодьжитло є:

• розвиток сталого житлового фінансування в Україні для створення житлових рішень для ВПО та інших вразливих категорій;
• спільна комунікація з міжнародними установами та обмін знаннями й досвідом щодо розв’язання житлових питань;
• сприяння у залученні фінансових ресурсів від національних і міжнародних партнерів та донорів.

У рамках партнерства Habitat for Humanity International надасть свої інституційні знання і експертизу для сприяння розвитку сталої системи житла в Україні на основі досвіду роботи в інших державах. Це сприятиме підвищенню обізнаності про житлові рішення для вразливих верств населення.

«Завдяки партнерству ми зможемо використати глобальний досвід Habitat for Humanity  і експертизу Держмолодьжитла для створення сталих житлових рішень для українців, які цього потребують. Разом зможемо забезпечити кожному безпечне та гідне місце, яке можна назвати домом», – сказав Орхан Алієв, голова представництва HFH в Україні.

Довідково.

Habitat for Humanity International (HfH) – міжнародна некомерційна організація, що допомагає людям у всьому світі у реалізації програм доступного житла. З початку повномасштабної війни HfH підтримує українських біженців у Польщі, Румунії, Угорщині, Німеччині та Словаччині, супроводжуючи їх під час переїзду та надаючи середньо- та довгострокове житло (субсидії на оренду, ремонти та облаштування комунальних приміщень під житло).

Держмолодьжитло є інструментом державної житлової політики України, який реалізує різноманітні механізми державної підтримки громадян у їх прагненні придбати власне житло. Історія Фонду налічує понад 31 рік. За цей час за всіма програмами житлом було забезпечено понад 43 тисячі сімей. 

Дослідження ринку житла України

Аналітичний центр українського маркетплейса нерухомості випустив нове дослідження ринку нерухомості. Фахівці проаналізували, наскільки здорожчав квадратний метр у новобудовах за місяць та рік, як змінилися ціни на вторинку та у яких регіонах останнім часом знизилася вартість житла в оренду.

Первинний ринок

Пропозиція

Зазначається, що станом на кінець лютого 2025 року в Україні працюють 77% відділів продажів новобудов. Найактивнішими є забудовники у Закарпатській області – там відновили роботу 96%.

Протягом лютого в Україні здали в експлуатацію 12 будинків у 9 новобудовах. Лідерами за співвідношенням добудованих об’єктів є Одеська (55%) та Волинська (51%) області.

Ціни

Рік до року середня вартість житла у новобудові зросла приблизно на 9% в доларі. Найактивніший ріст середньої вартості за квадратний метр спостерігався у Чернівецькій, Рівненській та Вінницькій областях – понад 15%. Найдорожче нове житло коштує у столиці – $1 340 за метр квадратний.

Вторинний ринок

Пропозиція

Протягом лютого на вторинному ринку в більшості областей кількість пропозицій з продажу вторинного житла зростала. Найактивніше – у Дніпропетровській, Вінницькій та Кіровоградській областях: там власники додали в півтора раза більше пропозицій порівняно із січнем.

Ціна

Cередня вартість, яку вказують власники у пропозиціях про продаж однокімнатних квартир, протягом лютого зросла у більшості областей. Найсуттєвіше – у Волинській області, на 7% ($51,5 тис. за однокімнатну квартиру).

Волинська область стала також лідером за зростанням вартості однокімнатної квартири на вторинці у масштабах року (+31%), друга сходинка – у Чернівецької області (+29%), третя – у Закарпатської (+28%). Найдорожче станом на кінець лютого 2025 року коштує однокімнатна квартира в Києві – у середньому близько $90,2 тис.

Вартість нерухомості на вторинному ринку у столиці коливається залежно від району міста. Однокімнатна квартира у Печерському районі коштує в середньому $133,6 тис., у Деснянському – $46,2 тис. Середні за вартістю райони – Соломʼянський, Подільський та Святошинський.

Інтерес

У порівнянні з січнем 2025 року інтерес користувачів до пошуку вторинного житла зріс у кількох східних і південних областях та знизився у решті регіонів. У столиці протягом лютого кількість пошукових запитів з купівлі житла залишалася стабільною, а в області – знизилася на 4%.

Якщо порівнювати кількість пропозицій, яку користувачі опублікували на маркетплейсі нерухомості у лютому, та кількість відгуків, зафіксовану у цьому ж місяці, найбільший розрив між пропозицією та попитом демонструють Тернопільська, Вінницька та Чернівецька області.

Там інтерес до пропозицій з продажу вторинної нерухомості перевищує кількість нових оголошень у 16-17 разів. Місто Київ демонструє найбільш збалансовану ситуацію: відгуків за місяць приблизно втричі більше, ніж доданих оголошень.

Ринок оренди

Пропозиція

На ринку оренди протягом лютого кількість пропозицій нерівномірно коливалася: у Києві та Житомирській області їх додали на 14-15% менше порівняно з січнем, а от на Черкащині, Полтавщини та Волині власники навпаки стали більш активно пропонувати своє житло орендарям.

Ціна

Орендувати однокімнатну квартиру в Україні у лютому найдорожче обійдеться у столиці – у середньому 17,6 тис. грн. Проте ціни у різних районах Києва можуть суттєво відрізнятись: від 9,2 тис. грн за середню однокімнатну квартиру у Деснянському районі до 23 тис. грн у Печерському. Наступне місце за середньою вартістю однокімнатного житла посідає Дніпропетровська область – там власники просять майже 14 тис. на місяць.

Інтерес

Спираючись на дані про пошукові запити у розділі оренди, аналітичний центр маркетплейсу нерухомості відзначив, що найбільше інтерес до житла підскочив у Кіровоградській, Житомирській, Волинській та Тернопільській областях. Тоді як спад попиту спостерігався у Запоріжжі, на Миколаївщині та Рівненщині (на 21-27% менше порівняно з січнем).

Попит на оренду все ж перевищує пропозицію маже у всій Україні. Співвідношення кількості опублікованих оголошень та відгуків у лютому найбільше відрізняється у Житомирській, Тернопільській та Вінницькій областях. У Києві на кожне оголошення з оренди квартири припадає в середньому 10 відгуків, в області – 12.

Аналітика та інфографіка: DIM.RIA

Що має зробити Україна, щоб отримати 50 млрд євро від ЄС

Без ухвалення законопроєктів, які з-поміж інших, реформують житлове законодавство в Україні, повноцінної рамки, яка регулюватиме всі аспекти повоєнного відновлення України, а також законодавчої ініціативи щодо реформування МДА на органи префектурного типу, Україна не зможе отримати 50 млрд євро від ЄС за програмою Ukraine Facility.

На цьому наголосила голова Комітету ВР з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку і містобудування, очільниця партії «Слуга Народу» Олена Шуляк.

Вона нагадала, що за програмою Ukraine Facility Європейського Союзу, яка передбачає надання Україні 50 млрд євро впродовж 2024-2027 років, Україна отримує кошти на макрофінансові потреби: підтримку державного бюджету. Кошти будуть надходити в Україну у кілька траншів. Водночас, кожен транш фінансування означає, що Україна виконала певні зобовʼязання, які є тим чи іншим маяком.

«У минулому році ми отримали кошти перш за все як макрофінансову допомогу – для підтримки бюджету. Також в межах цієї допомоги є частка, яку можна витратити на інвестиційні проєкти, зокрема, в енергетиці, житлі, транспорті. Другий транш – інвестиційний фонд від ЄС для бізнесу в розмірі майже 7 млрд євро. Третій – технічна та адміністративна підтримка на майже 5 млрд євро», – значила парламентарка.

Вона підкреслила, що певну кількість структурних маяків Україна вже виконала, водночас, є ті, які певним чином «забуксували». Йдеться, зокрема, про ухвалення законопроєктів «Про основні засади державної житлової політики», «Про основні засади відновлення», а також законопроєкту «Місцеві державні адміністрації», який передбачає реформування МДА на органи префектурного типу.

Шуляк пояснила, що перший з цього списку документ – «Про основні засади житлової політики» – вже розроблено. Йдеться про законопроєкт №12377, який пройшов серію публічних консультацій і був доопрацьований з урахуванням пропозицій, отриманих від всіх стейкхолдерів майбутньої житлової реформи, а також був рекомендований її Комітетом для голосування у першому читанні. Очікується, що найближчими тижнями його будуть розглядати у Верховній Раді.

«Реформування житлової сфери означає скасування Житлового кодексу 1983 року і має на меті розв’язати проблему багаторічних черг на отримання житла від держави. Серед основних принципів закону – впровадження механізмів щодо забезпечення житлом тих, хто не може придбати його сам, та відмова від практики приватизації житла, отриманого від держави, зокрема службового. Натомість пропонується залучати сучасні європейські механізми», – пояснила очільниця Комітету містобудування.

Парламентарка уточнила, що йдеться, зокрема, про створення та управління фондом соціального житла. Розглядається можливість соціальної оренди житла, яку фінансуватиме держава, а громадянин матиме право його викупити, а також оренду, яку сплачуватиме громадянин, але кошти від неї йтимуть у фонд будівництва нового житла для нього. Крім цього, планується запуск широкого кола фінансово-кредитних механізмів для громадян, які потребують поліпшення житлових умов.

Другий пункт законодавчих змін, без яких Україна не отримає від ЄС 50 млрд євро – законопроєкт, який регулюватиме всі аспекти, повʼязані з відновленням України. Йдеться про законопроєкт «Про основні засади відновлення», який також вже готовий і пройшов серію публічних консультацій.

За словами Шуляк, законодавча рамка відновлення необхідна не лише для отримання допомоги в рамках плану Ukraine Facility, але і дотримання тих зобов’язань, які Україна взяла на себе перед усіма міжнародними партнерами, повинна регулювати абсолютно всі аспекти і питання, пов‘язані з відбудовою.

«Йдеться, зокрема, про відновлення за принципами зеленої, інклюзивної та цифрової економіки, відбудову за принципом «будуй краще, ніж було», обов‘язковість використання для моніторингу відновлення, оцінювання проєктів відбудови і їх аудиту цифрової екосистеми DREAM та встановлення форм відновлення – пооб’єктної, комплексного відновлення населених пунктів та компенсації за пошкоджене та знищене житло», – розповіла Олена Шуляк.

Третя законодавча зміна, без якої неможливе фінансування в рамках Ukraine Facility – законопроєкт №4298 «Місцеві державні адміністрації», який передбачає реформування МДА на органи префектурного типу. Документом передбачено, зокрема:

• Запровадження системи нагляду за законністю рішень ОМС;
• Надання головам МДА та їхнім заступникам статус державних службовців;
• Оновлення процедури призначення та звільнення голів МДА;
• Запровадження механізму кадрового резерву та конкурсу для кандидатів на посаду голови МДА.

Документ, зауважила парламентарка, доволі непростий: його створили ще у 2018 році, і до сьогодні навколо нього у профільній спільноті ведуться дискусії.

«Навколо цього законопроєкту точилося багато пересторог: політична вигода, міфи та страх втрати контролю. Проте євроінтеграційні зобов’язання вимагають змін. Цей законопроєкт є частиною програми Ukraine Facility і його реалізація – важливий крок до реформування державних адміністрацій№, – резюмувала Олена Шуляк.

Очікування бізнесу поліпшились 

Індекс очікувань ділової активності зріс у лютому до 46.9 після обвалу до 41 у січні. Про це повідомляє пресслужба Національного банку.

Стримувальними факторами залишалися обстріл критичної інфраструктури, збільшення витрат бізнесу на оплату праці, опалення та електроенергію в зимовий період, дефіцит робочої сили, інфляційні процеси.

Підприємства промисловості найбільш оптимістично оцінили результати своєї поточної діяльності завдяки пожвавленню споживчого попиту та нарощуванню виробництва: секторальний індекс у лютому перетнув нейтральний рівень і становив 50.2 (у січні – 42).

Підприємства торгівлі суттєво покращили оцінки своєї ділової активності завдяки пожвавленню внутрішнього попиту та достатній пропозиції товарів: секторальний індекс у лютому становив 49.2 (у січні – 40).

Підприємства будівництва суттєво пом’якшили, але зберегли стримані оцінки поточних економічних результатів з огляду на сезонність будівельних робіт, суттєве похолодання та дефіцит робочої сили: секторальний індекс у лютому становив 44.7 порівняно з 37.2 у січні.

Підприємства сфери послуг дещо покращили свої очікування, проте найбільш стримано серед усіх секторів оцінили свої економічні перспективи з огляду на дефіцит кваліфікованих кадрів, а також збільшення витрат бізнесу на оплату праці, опалення та електроенергію у зимовий період: секторальний індекс становив 42.2 у лютому (у січні – 41.1).

Ситуація на ринку праці дещо пом’якшилася. Респонденти більшості опитаних секторів очікували уповільнення темпів скорочення персоналу, лише представники сфери послуг були налаштовані на збільшення звільнень.

НБУ проводив щомісячне опитування 521 підприємства з 4 до 21 лютого 2025 року.

Модернізація громадських закладів

Уряд затвердив порядок використання бюджетних коштів для підвищення енергоефективності громадських будівель.

Про це повідомило у Фейсбуці Міністерство розвитку громад та територій.

«Кабінет міністрів України ухвалив постанову, яка встановлює порядок використання коштів з державного бюджету для підвищення енергоефективності громадських будівель. Це частина проєкту «Енергоефективність громадських будівель в Україні», який реалізується разом із Європейським інвестиційним банком (ЄІБ)», – йдеться в повідомленні.

Ця постанова дозволяє використовувати кошти для заходів, які допоможуть зменшити споживання енергії в громадських будівлях, підвищити їх енергоефективність та зменшити витрати на енергоресурси. У межах проєкту планується провести модернізацію різних громадських закладів – шкіл, дитсадків, лікарень та інших будівель, які потребують покращення енергоспоживання.

Його загальний бюджет становить 100 млн євро, з яких 7 млн нададуть як грант для реконструкції медичних закладів.

Реалізація проєкту відбудеться за підтримки Фонду Е5Р та ЄІБ. Це дозволить покращити енергоефективність у медичних закладах, які є комунальними підприємствами або установами. Угоди про грант між Україною та ЄІБ були ратифіковані у липні 2022 року.

Антирекорд по народжуваності

Після початку повномасштабного вторгнення Україна встановила антирекорд по народжуваності – сьогодні цей показник дорівнює 0,9.

Про це під час конференції «Демографічне майбутнє України: стратегія стійкості та відновлення. Бачення громадянського суспільства» розповіла перша заступниця міністра соціальної політики Дарія Марчак.

«У нас сьогодні антирекорд по кількості народжених дітей на одну жінку. Міжнародний показник відтворення населення – це 2,2 дитини на одну жінку дітородного віку. В середньому по країнах ЄС – 1,5. Це країни ЄС, в яких складна демографічна ситуація. В Україні ж до початку повномасштабного вторгнення було 1,16, після – 0,9. За деякими оцінками, це антирекорд взагалі в історії нашої країни», – сказала Марчак.

Вона зауважила також, що низька народжуваність разом із масштабною зовнішньою міграцією, внаслідок якої на підконтрольній території залишаються здебільшого люди похилого віку, призвели до стрімкого дорослішання населення країни. Лише за кілька останніх років середній вік українців із 41 року збільшився до 45.

«Ми дуже стрімко стаємо старшими як нація, і далі поки що виглядає так, що ця тенденція буде продовжуватися. Сьогодні співвідношення тільки пенсіонерів до працюючих людей становить 1:1, і це без урахування тих, хто отримує соціальну допомогу. Коли ми з вами досягнемо свого пенсійного віку, це співвідношення буде ймовірно вже набагато нижчим», – додала заступниця міністра.

За її словами, одним з головних завдань «Стратегії демографічного розвитку України» має стати створення можливостей для людей залишатися якомога довше економічно та фізично самостійними.

«Ми вже сьогодні маємо подбати про те, щоб старість для нас персонально прийшла якомога пізніше. Над цим ми спільно працюємо з Міністерством охорони здоров’я. Ми маємо подбати про те, щоб забезпечити собі гідний рівень життя у поважному віці, тому реформа пенсійного забезпечення є вкрай актуальною. Також ми маємо розвивати економіку догляду», – сказала Марчак.

На її переконання, в Україні, за прикладом розвинених країн, варто розвивати систему надавачів послуги догляду за старшими людьми – ринкових провайдерів, які зніматимуть з родини обов’язок супроводу літніх її членів.

Як повідомлялося, торік Кабінет міністрів затвердив Стратегію демографічного розвитку України до 2040 року, яка спрямована на реалізацію галузевих політик для підвищення народжуваності, зниження рівня передчасної смертності та повернення мігрантів.

Міністр фінансів США Скотт Бессент

Угода про копалини на паузі

Угода з Україною про надра наразі не розглядається – міністр фінансів США

Інвестиційна угода про доступ до рідкісноземельних мінералів України наразі не розглядається.

Про це заявив міністр фінансів США Скотт Бессент, пише CNN.

«Я не знаю, про що думав президент Зеленський. У понеділок у нас була чудова зустріч із президентом Франції Еммануелем Макроном, у четвер – фантастична з прем’єр-міністром Кіром Стармером. Усі вони підтримали мирну угоду», – зазначив Бессент.

За його словами, Зеленському достатньо було приїхати, підписати економічну угоду і підтвердити єдність між народами України та США, але він усе зірвав.

На запитання журналістів, чи угода ще на столі, Бессент відповів: «Поки що ні». «Треба зрозуміти, чи готовий Зеленський рухатися далі. Який сенс в економічній угоді, якщо він хоче війни? Президент Трамп прагне миру», – підсумував він.

Нагадаємо, 28 лютого у Вашингтоні пройшла зустріч Трампа, Венса та Зеленського, яка закінчилася конфліктом між політиками. 

Реформа житлової політики 

Для розвитку сучасного цивілізованого ринку житла в Україні доведеться затвердити та удосконалити майже 70 законів, і позбутися нарешті Житлового кодексу УРСР, який діє ще з 1984 року.

Про це розповів консультант із житлової політики Європейської економічної комісії ООН Сергій Комнатний.

Він зазначив, що в парламенті зареєстровано рамковий законопроєкт «Про основні засади житлової політики», який вже підтриманий профільним комітетом і готується до розгляду в сесійні залі.

«Це буде перший закон у межах майбутньої комплексної реформи житлової політики. Він, передовсім, змінить сприйняття як державою, так і громадянами прав та обов’язків у галузі житлових відносин. Чинний дотепер Житловий кодекс від 1983 року сповідує ідеї, які ґрунтувалися на плановій економіці, наданні житла в користування безплатно. А потім у 1992 році, вже в незалежній Україні, ухвалили закон про приватизацію, і все державне та комунальне майно віддали у приватну власність», – сказав експерт.

На той момент це, за його оцінками, вочевидь, були правильні рішення. Але зараз маємо розуміти, що держава не спроможна забезпечити всіх безплатними помешканнями, ще й надати їх у власність.

«Ніде в Європі та навіть фактично ніде у світі немає таких зобов’язань держави перед громадянами. Але в той же час держава має створити доступні механізми, за допомогою яких кожен може реалізувати конституційне право на житло. Новий законопроєкт повністю змінює філософію: держава не обіцяє всім безкоштовне житло у власність, пріоритетом залишаються тільки військові. Їм за окремим законодавством житло можуть надавати безплатно. Інші категорії громадян мають декілька варіантів вирішення житлового питання», – пояснив Комнатний.

Перший шлях – участь у фінансово-кредитних механізмах, в тому числі пільгових: пільгові іпотека та лізинг. Інша можливість – соціальне орендне житло. Передбачається, що таке житло, яке створюватимуть муніципалітети, держава чи приватний бізнес, за помірну плату передаватимуть громадянам в оренду.

«Законопроєкт закладає підґрунтя для залучення бізнесу – як вітчизняного, так і міжнародних фінансових компаній – у житлову галузь. Пропонується створити інститут оператора доступного житла – державної, комунальної чи приватної форми власності. Оператори на вигідних умовах отримуватимуть земельні ділянки, пільгові податкові ставки, але надалі в господарській діяльності вони будуть обмежені розміром орендної плати, максимальний рівень якої регулюватиме держава», – деталізував експерт Європейської економічної комісії ООН.

Він також повідомив про початок роботи над законопроєктом, який окремо регулюватиме проблематику соціального орендного житла. На часі – третій проєкт, який пропонуватиме зміни до законодавства з управління житловим фондом.

«За шість місяців після ухвалення рамкового закону уряд має затвердити Державну житлову стратегію. І це – лише старт реформи. Далі доведеться внести зміни ще до майже 70 законів задля розвитку сучасного цивілізованого ринку житла», – підсумував Сергій Комнатний.

Як повідомлялося, на початку року Кабінет міністрів схвалив законопроєкт, що впроваджує нову систему забезпечення українців житлом через механізми соціального та службового житла, доступної іпотеки та створення спеціальних житлових фондів. Проєкт розроблений Міністерством розвитку громад і територій України у співпраці з Європейською комісією, Світовим банком, Європейським інвестиційним банком, ЄЕК ООН, УВКБ ООН, NRC, МОМ та іншими авторитетними міжнародними організаціями. Очікується, що в разі ухвалення документ набере чинності у 4 кварталі 2025 року.

Цифровізація будівництва Україні

Україна працює над забезпеченням максимальної цифровізації процесів відбудови. Це дозволить прибрати корупційні ризики у цій сфері та пришвидшить відновлення країни.

Про це заявила голова Комітету ВР з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку і містобудування, очільниця партії «Слуга Народу» Олена Шуляк під час конференції «Державне партнерство та інвестиції у відновлення територій. Як залучати українських виробників будівельних матеріалів до процесу відновлення».

«Ми прагнемо, щоб українські виробники будматеріалів розширювали виробництво, для того, щоб якнайшвидше відбудовувати зруйновану інфраструктуру. Але ми розуміємо, що вони можуть стикатися з потенційними корупційними ризиками – починаючи від відведення земельної ділянки для будівництва заводу, закінчуючи питаннями дозвільної документації та введенням в експлуатацію. Саме тому наше завдання зробити ці процеси максимально прозорими», – наголосила Шуляк.

Вона нагадала, що згідно з соцопитуваннями, українців насамперед хвилює питання справедливого миру, а на другому місці – боротьба з корупцією.

«Ризик корупції є, і він заважає швидкому втіленню певним програмам, пов’язаних з відновленням. Нівелюючи корупційні ризики, ми розширюємо та прискорюємо наші можливості до розвитку», – зауважила парламентарка.

Саме тому, за її словами, одним з головних завдань у будівельній сфері є цифровізація, знищення монополій, підвищення відповідальності за корупційні прояви.

«Це ті речі, на яких потрібно фокусуватися в законодавстві та у діях виконавчої влади. І звичайно, залучати бізнес до цих процесів, щоб у цій сфері було більше прозорості», – зазначила очільниця Комітету ВР з містобудування.

Вона додала, що цифровізація та автоматизація процесів допомагає зменшити вплив чиновника на прийняття рішень та зменшує корупційні ризики.

Приміром, всі будівлі з категорію наслідків СС-1 зараз будуть проходити процес автоматичної реєстрації. Згодом цю процедуру потрібно масштабувати і на будівництво категорії СС-2 і СС-3.

«Я впевнена, що всі цифрові ініціативи позитивно впливають на процес відбудови України. Вони забезпечують надходження інвестицій, адже це про прозорість та підзвітність – речі, без яких неможлива відбудова країни», – підсумувала Шуляк.

Фактори якісного відновлення України

Залучення українських виробників будівельних матеріалів до відбудови країни є однією з ключових завдань влади. Адже без вітчизняного виробництва неможливо буде досягти швидких результатів.

Про це заявила голова Комітету ВР з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку і містобудування, очільниця партії «Слуга Народу» Олена Шуляк під час конференції «Державне партнерство та інвестиції у відновлення територій. Як залучати українських виробників будівельних матеріалів до процесу відновлення».

«Останні цифри оцінки вартості відбудови в Україні, які презентував Світовий банк і український уряд, – це щонайменше $524 млрд. Станом на сьогодні саме стільки потрібно, щоб відновити все, що зруйнувала рф у житловому секторі, транспортній інфраструктурі та енергетиці. І без наших українських виробників будівельних матеріалів цього неможливо буде зробити», – констатувала Шуляк.

Вона додала, що найбільше постраждав житловий сектор, адже, за даними звіту Світового банку, в Україні зруйновано 13% житлового фонду. Сьогодні зареєстровано майже 800 тис. заявок від українців про пошкоджене та зруйноване житло – це близька 60 млн квадратних метрів.

За словами Шуляк, до повномасштабного вторгнення щорічно в Україні вводили в експлуатацію 9-10 млн квадратних метрів житла. За три роки повномасштабного вторгнення росія зруйнувала те, що будували протягом шести років.

«Для того, щоб це все відбудувати, ми маємо розуміти, які будівельні матеріали можна виробляти в Україні та максимально сприяти відновленню та створенню нових виробничих потужностей. Адже це ще й створення нових робочих місць, сплата податків, які будуть допомагати розвитку громад», – зазначила голова Комітету ВР з містобудування.

Парламентарка зауважила, що вже сьогодні можна прогнозувати, на які будівельні матеріали буде підвищений попит, та які позиції можуть опинитися в дефіциті.

«Насамперед у дефіциті буде скло. В Україні був єдиний завод з виробництва скла, він працював у Лисичанську. Після захоплення міста окупантами завод зруйнували. Зараз є спроби українських компаній підписати меморандум з будівництва такого заводу, але сьогодні Україна не виробляє скла», – сказала Шуляк.

Вона додала, що підвищений попит також прогнозують на цемент, метал, гіпсокартон, вікна та двері – все що потрібно для швидкої відбудови. Водночас постане питання про якість будівельних матеріалів.

«Якщо думати про перспективу, ми маємо враховувати, що Україна швидко просувається на шляху до членства в ЄС. Тому показники якості українських будматеріалів мають повністю відповідати нормам Євросоюзу», – наголосила Шуляк.

Вона нагадала, що ще п’ять років тому Україна почала працювати над впровадженням 305-го європейського регламенту, щоб вітчизняні будівельні матеріали були безпечними, енергоефективними та сучасними. Цей регламент мав запрацювати з 1 січня 2023 року, але повномасштабне вторгнення зруйнувало багато планів.

Також російська агресія вплинула й на інші аспекти роботи українських виробників будматеріалів, через що вони мають низку спільних проблем. Зокрема це нестача робочої сили, недостатній доступ до фінансових ресурсів, застарілі технології, логістичні труднощі, енергетична криза та корупційні ризики у галузі будівництва.

«Насамперед нам потрібно починати з державної підтримки проєктів зі значними інвестиціями, парламент вже ухвалив відповідне законодавство. Також важливо забезпечити доступне кредитування для компаній, які працюють за стандартами ЄС та модернізують виробничі потужності», – вважає Шуляк.

Крім того, важливими аспектами відбудови є розвиток системи професійно-технічного навчання, впровадження стандартів 305-го європейського регламенту, створення мережі лабораторій контролю якості будматеріалів та цифровізація й знищення монополій у будівельній галузі для нівелювання корупційних ризиків.

«І звичайно, хотілося б забезпечити більше можливостей українському бізнесу створювати спільні підприємства з іноземними компаніями, використовувати державно-приватне партнерство, залучати іноземний капітал і технології. Так ми зможемо відбудовувати сучасну європейську Україну», – підсумувала Шуляк.