Блог

Термін окупності житла в Україні

Найкоротший період, коли сума витрат на оренду  житла наздоганяє вартість покупки квартири, спостерігається в Ужгороді (8,6 років). При цьому Ужгород б’є рекорди будівельної активності в Україні третій рік поспіль і ціни на квартири в місті одні з найдорожчих в країні.

У списку міст, де найшвидше окупляється житло, потрапили Дніпрі (8,9 років), Луцьк (9,8 років) та у Суми (9,9 років). Це означає, що при стабільних цінах на оренду мешканці цих міст можуть окупити вартість квартири менш ніж за десятиліття. До таких висновків прийшли аналітики спеціалізованого порталу з пошуку нерухомості, які порівняли оренду однокімнатної квартири та купівлю її на вторинному ринку і дізнались, скільком рокам оренди житла дорівнюватиме його купівля у кожному обласному центрі України. 

Згідно з даними маркетплейсу, найбільше часу потрібно для того, щоб окупилась квартира, у Чернігові – для цього потрібно 15,7 років оренди.

Також найвища окупність у Києві – 15,5 років, Одесі – 15,3 та Вінниці – 15,2 роки. У цих містах вартість купівлі квартир є відносно високою порівняно з рівнем орендних ставок.

Ще вищі показники окупності зафіксовані в Херсоні (17,9 років) та Харкові (15,8 років), проте ці міста не є показовим, враховуючи складну безпекову ситуацію у якій вони опинились. Вартість оренди житла там значно нижча, ніж могла б бути за інших умов.

Загалом по країні витрати на оренду співмірні з вартістю квартири приблизно за 12-13 років. У містах зі швидкою окупністю вигідніше купувати житло, тоді як у регіонах із тривалим терміном окупності оренда може бути більш доцільним варіантом, аніж купівля.

Інфографіка, аналітика: OLX Нерухомість

Уряд схвалив підписання угоди про корисні копалини 

У середу, 26 лютого, уряд ухвалив рішення, необхідні для підписання угоди між Україною та США про створення Інвестиційного фонду відбудови (так званої угоди про корисні копалини). Про це повідомив прем’єр-міністр Денис Шмигаль.

За словами прем’єра, майбутня угода матиме шість ключових позицій:

• перше – Україна та США створюють Інвестиційний фонд відбудови, який буде спільною власністю та спільно управлятиметься урядами обох держав;
• друге – українські надра та ресурси залишаються українськими, вони не передаються ні у власність США, ні будь-кому іншому;
• третє – Україна буде вносити до фонду 50% майбутніх надходжень від своїх природно-ресурсних активів;
• четверте – США робитимуть внески до фонду у вигляді коштів, фінансових інструментів та інших активів, критично важливих для відбудови України;
• п’яте – зібрані фондом кошти будуть інвестуватися виключно в проєкти відбудови України. Фактично йдеться про фонд для майбутніх поколінь українців;
• шосте, ще один важливий акцент – в угоді враховані зобов’язання України в межах євроінтеграційного процесу. Тобто жодних суперечностей з євроінтеграційними зобов’язаннями не виникатиме.

Колаж УНІАН, фото president.gov.ua, REUTERS

Угода про корисні копалини між Україною і США: що відомо

Україна і США погодили текст “Угоди про копалини”. Її підпишуть під час візиту президента України Володимира Зеленського до Сполучених Штатів.

Ця угода – попередня. Робота над детальним документом почнеться після того, як Трамп і Зеленський домовляться про те, як попередня угода буде прив’язана до гарантій безпеки США для України.

Наразі йдеться про тактичні маневри, щоб зняти напруження і спробувати переломити загальну тенденцію примусу України до поразки, попереджає колишній дипломат, керівник Центру оборонних стратегій Олександр Хара:

“Зараз ми викручуємося. Ми фактично продаємо повітря, бо точно не знаємо кількість рідкісноземельних металів, які частково є на окупованих територіях. Щоб отримати з них перший прибуток, потрібно не один рік проводити розвідку, а потім – розгортати відповідне виробництво. Але це дуже добре, що Україна перехопила ініціативу”.

Як ця угода вплине на гарантії безпеки для України та чого очікувати від візиту Володимира Зеленського у США – коротко.

Текст погодили. Деталі будуть згодом

Українській переговорній команді вдалося повністю змінити тональність документа, порівнюючи з попередніми пропозиціями США, подробиці яких публікували медіа.

Цей документ не потребуватиме ратифікації парламенту. Він фіксує юридичне зобов’язання України розпочати переговори зі США про детальнішу угоду, яка регулюватиме діяльність так званого Інвестиційного фонду відбудови.

Поточний варіант угоди визначає, що Україна і США на рівних управлятимуть цим фондом та наповнюватимуть його, пояснює прем’єр Денис Шмигаль.

Внески, які має робити Україна, – 50% майбутніх доходів, отриманих від ренти або ліцензій на корисні копалини, дивідендів на об’єкти інфраструктури, яка використовується для транспортування або видобування корисних копалин.

Внески США “можуть складатися з коштів, фінансових інструментів та інших матеріальних і нематеріальних активів, критично важливих для відбудови України”. Розмір частки США у фонді та умови угод про “спільне володіння” в тексті документа не згадуються. Це деталі, які мають бути врегульовані наступними договорами.

Фонд працюватиме за спіраллю інвестицій, пояснює Шмигаль: “Кошти, які фонд вкладатиме і зароблятиме, будуть знову і знову реінвестуватися”.

Президент Володимир Зеленський наголошує: Україна не є боржником США згідно з новим варіантом угоди:

“Головне для мене було, що ми не є боржниками. І незважаючи що це звучить у медіа, в угоді немає ані $500 млрд боргу, ані $350 млрд, ані $100 млрд. Тому що це було б несправедливо, я вважаю, стосовно нас”.

Він акцентував, що домовленостей між Україною та США про надання допомоги у борг не було, а тому й “немає про що говорити” щодо цієї теми. Таку позицію голова держави озвучував і раніше.

За словами президента, кінцевий варіант угоди “дуже непогано” оцінюють українські урядовці та рекомендують, що він “може працювати”.

26 лютого уряд має уповноважити міністрів на підписання угоди, після того як президенти Зеленський і Трамп домовляться про гарантії безпеки. В присутності президентів представник уряду підпише цей попередній договір.

Далі розпочнеться робота над імплементацією підходів до гарантій безпеки та над розробкою конкретної угоди щодо створення спільного фонду.

Під час спілкування із журналістами в Овальному кабінеті президент США Дональд Трамп підтвердив, що візит до Білого дому президента України Володимира Зеленського очікується вже 28 лютого.

Пункт 10 зазначає, що ця угода та угода про фонд становитимуть “невіддільні елементи архітектури двосторонніх та багатосторонніх угод, а також конкретні кроки для встановлення тривалого миру, зміцнення економічно-безпекової стійкості та відображення цілей, визначених у преамбулі цієї двосторонньої угоди”.

“Уряд Сполучених Штатів Америки підтримує зусилля України отримати гарантії безпеки, необхідні для створення тривалого миру. Учасники намагатимуться визначити будь-які необхідні кроки для захисту взаємних інвестицій, як визначено в угоді про фонд”, – йдеться в документі.

Як такі гарантії безпеки від США, на яких з самого початку наполягав Київ, в угоді не згадуються.

Ця рамкова угода має економічний характер, про безпекові гарантії там не йдеться, підтверджує голова парламентського комітету з питань зовнішньої політики (СН) Олександр Мережко.

До чого тут безпека

Жодні безпекові гарантії від США чи європейських партнерів наразі неможливі в принципі, уточнює дипломат, керівник Центру оборонних стратегій Олександр Хара.

“З огляду на те що ми маємо божевільного сусіда з ядерною зброєю, безпекові гарантії для України – це стримування Росії від майбутньої агресії. Нам потрібна ядерна парасолька. США, Британія, Франція не готові на це йти на двосторонньому рівні”, – наголошує він.

Другий елемент безпекових гарантій – це колективна безпека, продовжує Хара. Щоб у випадку війни з Україною на її боці воювали інші держава. Це одна з причин, чому принаймні США не хочуть бачити Україну в НАТО, а європейські країни не поспішають підписувати оборонні угоди, де б містились подібні зобов’язання.

“Тому для України немає і не може бути безпекових гарантій, – зазначає він. – Можна казати про гарантії безпекової допомоги, купівлі озброєння чи спільного виробництва”.

Те, що угода безпосередньо пов’язана з гарантіями безпеки, може означати, що після підписання документа адміністрація президента Трампа буде більш схильна захищати Україну з огляду на власні економічні інтереси, припускає Мережко.

Однак потрібно зважати, що сама собою присутність американського бізнесу в Україні не буде гарантією безпеки, уточнює Хара. І воювати за це США не будуть. Навіть якщо надалі йтиметься про домовленості щодо захисту американських інвестицій, це означатиме радше залучення американських приватних військових компаній.

Що далі

І погодження цієї угоди, і сам факт візиту виглядають безумовно позитивними для України. Це – можливість скоригувати ставлення адміністрації Трампа до російсько-української війни, наголошує Хара.

“США продовжують тиснути на Україну. Баталія в ООН цими днями, для мене, – це сигнал, що Рубіо і Лавров домовилися про загальні контури того, що треба робити для припинення війни. Своїм голосування в ООН США фактично доєдналися до антидемократичних, антизахідних сил, – нагадує він. – Нам потрібно перехоплювати ініціативу”.

Завдяки безпосередньому спілкуванню між президентами вдасться усунути будь-які непорозуміння, припускає Мережко: “І це вже буде позитивним результатом”.

Зараз ключове завдання України – зняти напруження у відносинах між Україною та США, підкоригувати той курс, який собі намітила адміністрація Трампа, й унеможливити припинення американської підтримки, резюмує Хара:

“Зеленському важливо зустрітися із Трампом до того, як відбудеться ймовірна зустріч із Путіним, – каже він. – Зеленський намагатиметься переграти ситуацію, коли США діють з позиції сили щодо нас, а не стосовно країни-агресорки. Не знаю, чи вдасться, але мета така є. Це пас Трампу, щоб забезпечити подальшу підтримку з боку США, передусім – в оборонній сфері”.

Закінчились кошти на програму «ВідновиДІМ»

Державному «Фонду енергоефективності» забракло грошей на програму відновлення житла після російських обстрілів. Лічильник доступних коштів на програму «ВідновиДІМ» на офіційному сайті фонду показує нулі. На це звернули увагу аналітики проекту «Житло» громадянської мережі «Опора».

Скриншот з сайту Фонду Енергоефективності

Зазначається, що фонд надалі не прийматиме нових заявок на участь у цій програмі, натомість реалізовуватиме лише проєкти, що були схвалені до того, як кошти закінчились.

«Офіційного рішення про припинення прийому заявок ще не було, але нулі на офіційному сайті – демонструють тривожну ситуацію. Призупинення цієї програми означає відсутність можливості для ОСББ відновлювати у своїх будинках вікна, двері, дахи, фасади, інженерні системи після російських обстрілів, які, на превеликий жаль, не припиняються», – йдеться в повідомленні «Опори».

Ситуацію можливо врятувати, якщо уряд цьогоріч поповнить статутний капіталу фонду енергоефективності з державного бюджету. Брак грошей на «ВідновиДІМ» та інших програм фонду виник через те, що держава з різних причин не фінансувала їх ще від 2021 року.

«Європейська комісія може розглянути можливість додаткового фінансового внеску до статутного капіталу Фонду енергоефективності у 2025 році, але це залежатиме від того, чи виділить уряд України власні ресурси. І це справедливо, маємо не лише сподіватись на підтримку Європейських партнерів, а й самі шукати можливості для того, аби робити хоча б мінімальні внески», – зазначили аналітики.

Низка громадських організацій на початку лютого звернулась до уряду з проханням вжити заходів щодо виділення з державного бюджету 1 млрд грн для поповнення статутного капіталу «Фонду енергоефективності». Наразі у Кабміні відповіли, що вивчають це питання.

Програму «ВідновиДІМ» запустили в Україні у листопаді 2022 року за фінансової підтримки Європейського Союзу. Пілотний етап на 100 % фінансувався Європейським Союзом, а згодом був запроваджений механізм співфінансування 80 на 20, де 80 % становило фінансування Євросоюзу, а 20 % – України. Це були гроші, які Фонд вивільнив з резервів статутного капіталу.

Програма давала можливість ОСББ відбудувати будинки, пошкоджені внаслідок війни.

Туреччина доєднається до відбудови 

Україна передала Туреччині низку інфраструктурних проєктів, які реалізують у 2025 році. Перші тендери на деякі термінові проєкти відбудуться у квітні та травні.

Про це повідомляє агентство Turkiye.

Представники посольства Туреччини в Україні та Держагентства з відновлення та розвитку інфраструктури обговорили потенційні питання майбутньої співпраці. Серед першочергових завдань виокремили: оновлення наявних митних пунктів на автомагістралях, будівництво та створення системи платних автомагістралей, яка діятиме на всій території України.

У агентстві повідомили, що українська сторона передала турецьким представникам досьє з іншими важливими ініціативами, серед яких енергетичні проєкти, розвиток соціального житла та водопостачання.

Фінансування проєктів між Україною та Фінляндією

Верховна Рада прийняла закон про ратифікацію Рамкової угоди між урядами України та Фінляндії щодо проєктів, які фінансуються за програмою Фінсько-українського інвестиційного фонду (ФУІФ). Про це повідомляє пресслужба Міністерства фінансів.

Програма ФУІФ передбачає надання пільгових кредитів для фінансування проєктів, спрямованих на соціально-економічний розвиток України.

Пільгові умови надання кредитів передбачають грантову складову ФУІФ не менше 35%.

Гранти будуть використовуватись для обслуговування кредитів (повне покриття процентних платежів Фінською стороною), а також погашення частини основної суми кредиту (обсяг визначатиметься для кожного проєкту окремо в рамках грантової складової).

Кредити забезпечуватимуться 100% гарантією Експортно-кредитного агентства Фінляндії Finnvera Plc.

Пріоритетні напрямки відновлення України на 2025 рік

Під час презентації результатів оцінки збитків і потреб, що виникли внаслідок широкомасштабного російського вторгнення (RDNA4), Віце-прем’єр-міністр з відновлення – Міністр розвитку громад та територій України Олексій Кулеба окреслив основні пріоритетні напрямки відновлення України на 2025 рік.

Ці дані увійшли безпосередньо до самого звіту і слугують основою для подальшого планування відбудови та розширення співпраці з міжнародними партнерами по ключових проєктах.

RDNA4 – вже четвертий звіт оцінки збитків та потреб завданих вторгненням рф, підготовлений Україною спільно зі Світовим Банком.

Загальні потреби України у відновленні на 2025 рік оцінюються в 17,3 мільярда доларів. Водночас сьогодні забезпечено тільки 7,4 мільярда доларів фінансування – це сума із загального фонду держбюджету, разом з кредитами та грантами від міжнародних партнерів. Тож існує потреба подальшого фінансування великої кількості проєктів.

Найбільш постраждалі сектори, згідно з результатами оцінки: житло – 33% від загального збитку, транспорт – 21%, енергетика та видобувна промисловість – 12%, торгівля та промисловість – 10%.

У RDNA4 пріоритетними визначено 9 секторів відновлення, серед яких:

• Житло 

У фокусі – продовження програм компенсації за зруйноване та пошкоджене житло, побудова соціального житла для ВПО та ветеранів, екстрена відбудова та енергоефективні рішення.

Загальні потреби відбудови на 2025 рік – 4 мільярди доларів.

Кількість проєктів – 31. 

• Енергетика

У фокусі – відновлення та модернізація виробництва електроенергії, децентралізація виробництва електроенергії, розвиток зелених енергетичних рішень.

Загальні потреби відбудови на 2025 рік – 4,8 мільярда доларів.

Кількість проєктів – 29.

• Транспорт

У фокусі – модернізація прикордонної дорожньої інфраструктури та залізничних шляхів, ремонт доріг і мостів, розширення співпраці в рамках ініціативи Шляхи Солідарності.

Загальні потреби відбудови на 2025 рік – 3 мільярди доларів.

Кількість проєктів – 82. 

• Освіта

У фокусі – побудова укриттів у закладах освіти, створення центрів професійної освіти та підтримка інших освітніх ініціатив.

Загальні потреби відбудови на 2025 рік – 1,2 мільярда доларів.

Кількість проєктів – 66. 

• Охорона здоров’я 

У фокусі – відбудова лікарень і медичних центрів, розширення екстреної та спеціалізованої медичної допомоги. 

Загальні потреби відбудови на 2025 рік – 860 мільйонів доларів.

Кількість проєктів – 49. 

• Соціальний захист

У фокусі – соціальна підтримка ВПО, ветеранів та інших вразливих груп, розширення спектра цифрових соціальних послуг, розширення мережі реабілітаційних центрів.

Загальні потреби відбудови на 2025 рік – 2 мільярди доларів.

Кількість проєктів – 42.

• Водопостачання

У фокусі – відновлення та модернізація об’єктів водопостачання, покращення систем очищення стічних вод.

Загальні потреби відбудови на 2025 рік – 730 мільйонів доларів.

Кількість проєктів – 23.

Проєкти у кожному секторі погоджені Радою стратегічних інвестицій. Робота ведеться у партнерстві з іншими профільними міністерствами.

Більше інформації – у презентації за посиланням. 

Угода про чисту промисловість

Єврокомісія (ЄК) представила Угоду про чисту промисловість – бізнес-план для підтримки конкурентоспроможності та майбутнього виробничих галузей в Європі. Про це йдеться в повідомленні інституції.

Угода позиціює декарбонізацію як потужну рушійну силу для зростання європейської промисловості. Комісія також вживає заходів, щоб зробити регуляторне середовище більш ефективним, одночасно зменшуючи бюрократичні перешкоди для бізнесу.

«Європа – не лише континент промислових інновацій, але й континент промислового виробництва. Однак попит на екологічно чисту продукцію сповільнився, а деякі інвестиції перемістилися в інші регіони. Ми знаємо, що на шляху наших європейських компаній все ще стоїть занадто багато перешкод – від високих цін на енергоносії до надмірного регуляторного тягаря. Угода покликана розірвати пута, які все ще стримують наші компанії, і надати Європі чіткі бізнес-обґрунтування», – зазначила президент ЄК Урсула фон дер Ляєн.

Угода, в основному, зосереджена на двох тісно пов’язаних сферах – енергоємних галузях і чистих технологіях.

Документ передбачає заходи, спрямовані на зміцнення всього ланцюжка створення вартості та служить основою для адаптації дій у конкретних секторах. Зокрема, у березні ЄК представить План дій для автопромисловості, цієї весни – План дій щодо сталі та металів.

Бізнес-рушіями успіху промисловості в ЄС названо наступні.

Менші витрати на електроенергію. ЄК 26 лютого прийняла План дій щодо доступної енергії. Він прискорить розгортання чистої енергії, електрифікацію, доповнить європейський внутрішній енергоринок. Документ також передбачає енергоефективність та зменшення залежності від імпорту викопного палива.

Підвищення попиту на чисту продукцію. Закон про прискорення промислової декарбонізації збільшить попит на чисту продукцію, вироблену в ЄС, запровадивши відповідні критерії в державних і приватних закупівлях. Ним також передбачать добровільне маркування вуглецевої інтенсивності для промислових продуктів, починаючи зі сталі у 2025 році, а згодом – цементу. Рамкову систему держзакупівель ЄС перегляне у 2026 році.

Фінансування чистого переходу. У короткостроковій перспективі Угода мобілізує понад €100 млрд на підтримку чистого виробництва в ЄС. Ця сума включає додаткові гарантії в розмірі €1 млрд згідно з поточною багаторічною фінансовою програмою. Зокрема, ЄК має посилити Інноваційний фонд і запропонувати промисловий банк декарбонізації, внести зміни до регламенту InvestEU. Водночас група Європейського інвестиційного банку також запустить серію нових інструментів фінансування для підтримки Угоди.

Циркулярність і доступ до матеріалів. ЄС прагне забезпечити доступ до критичних матеріалів і зменшити вплив ненадійних постачальників, водночас максимізувавши обмежені ресурси блоку. Зокрема, Комісія обіцяє створити Європейський центр критичної сировини для її спільних закупівель від імені зацікавлених компаній та у 2026 році прийняти закон про циркулярну економіку.

Дії у глобальному масштабі. На додаток до чинних і нових торгівельних угод ЄК незабаром запустить перші Партнерства з чистої торгівлі та інвестицій, зокрема, для диверсифікації ланцюжків постачань. Водночас інституція рішуче діятиме, аби захистити європейську промисловість від недобросовісної глобальної конкуренції та надлишкових потужностей.

Комісія також спростить і зміцнить механізм транскордонного вуглецевого коригування (CBAM). Наразі зібрані дані свідчать, що понад 99% викидів вуглецю припадає на обмежену кількість імпортерів. Комісія має намір представить комплексний звіт щодо огляду CBAM у першій половині 2025-го. За цим оглядом у першій половині 2026 року буде представлено законодавчу пропозицію.

Угода про чисту промисловість також передбачає забезпечення доступу до кваліфікованої робочої сили

Business Day КБУ

Де: м. Київ, місце проведення буде повідомлено всім учасникам, реєстрація яких буде підтверджена організаторами

Коли: 11 березня 2025 року

Обов’язкова реєстрація та умови участі за посиланням: 

Запрошуємо на Business Day КБУ!

Під час заходу будівельна спільнота та представники влади разом з міжнародними партнерами об’єднаються для обговорення поточних викликів галузі та ефективної координації зусиль щодо майбутньої відбудови України.

В рамках Business Day планується:

Блок 1. Єврогармонізація ринку будівельної продукції в Україні: стан впровадження та нововведення

• Спеціальний запрошений спікер – представник Єврокомісії, яка розкриє тему “Нова регуляція будівельної продукції – новинки, виклики та підготовка до переходу”
• Цементний ринок в Україні: погляд споживачів, виробників і розробників державної політики – ексклюзивна презентація 2-ої частини дослідження, замовленого КБУ

Блок 2. Девелопмент 2025: нові правила та можливості

• Аналітика ринку
• Соціальне орендне житло – можливості для девелоперів
• Проблематика МОН (майбутніх об’єктів нерухомості)

Блок 3. Розширене засідання Ради директорів КБУ

До участі у розширеному засіданні Ради директорів КБУ запрошені представники влади, профільних міністерств та комітетів ВРУ, народні депутати України, бізнес-спільноти, міжнародні організації та іноземні партнери.

Зверніть увагу! Кількість місць обмежена!

Обов’язкова реєстрація та умови участі за посиланням:

Підтвердження реєстрації разом з місцем проведення буде надіслано на вказану при реєстрації пошту.

До участі запрошуємо активний будівельний бізнес:

• Членів Ради директорів КБУ
• Дійсних членів КБУ
• Девелоперів
• Виробників будівельних матеріалів
• Підрядників
• Будівельні та інжинірингові компанії
• Юридичні компанії
• Консалтингові та фінансові компанії
• Та інший діловий бізнес

Якщо бажаєте стати партнером Business Day КБУ, звертайтеся за контактами:

office@kbu.org.ua

(044) 200 04 52

(050) 200 04 52

Організатор: Конфедерація будівельників України

Фінансовий партнер: Глобус Банк

Стратегічні бізнес-партнери КБУ: East Office of Finnish Industries Oy, SKAKO Concrete A/S

Інформаційні партнери: ProfBuild, Build Portal, ZPP.

ПЕРЕМОЖЕМО І ВСЕ ВІДБУДУЄМО!

РАЗОМ ДО ПЕРЕМОГИ!

СЛАВА УКРАЇНІ!

Джерело:  Конфедерація будівельників України

Україна потребує $524 млрд на відбудову

Україні знадобиться 524 млрд дол. для відновлення упродовж наступного десятиліття. Ця сума майже втричі перевищує прогнозований ВВП країни на 2024 рік і перевищує минулорічну оцінку в 486 млрд дол. Внаслідок руйнувань пошкоджено або знищено 13% житлового фонду – це 2,5 мільйона домогосподарств.

Такі дані оновленої оцінки збитків та потреб (RDNA4), оприлюдненої 25 лютого урядом України, Світовим банком, Європейською Комісією та ООН, інформує пресслужба Мінекономіки.

Плани на 2025 рік

У 2025 році уряд України за підтримки донорів виділив 7,37 млрд дол. на:

• відновлення житла; 
• освіти;
• медицини; 
• соціального захисту; 
• енергетики; 
• транспорту; 
• водопостачання; 
• розмінування та цивільного захисту.

Водночас дефіцит фінансування на відбудову сягає 9,96 млрд дол. Ключову роль у відновленні країни відіграє мобілізація приватного сектору.

Перша віцепрем’єр-міністерка України – міністерка економіки України Юлія Свириденко зазначила, що попри значну фінансову та консультаційну підтримку з боку партнерів, критично важливим залишається залучення приватного сектору до процесу відбудови.

Для стимулювання приватних інвестицій розроблено низку заходів, зокрема податкові та митні пільги, програми компенсацій за капітальні інвестиції, гранти, гарантії та технічну допомогу від Єврокомісії в рамках Ukraine Facility. Крім того, передбачено механізми страхування від воєнних ризиків за підтримки ЄБРР, DFC, MIGA та міжнародних експортно-кредитних агентств, додала вона.

Оцінка руйнувань 

Оцінка RDNA4 свідчить, що пряма шкода в Україні наразі становить 176 млрд дол., що на 24 млрд доларів більше порівняно з минулим роком.

Найбільших втрат зазнали:

• житловий сектор;
• транспорт;
• енергетика;
• торгівля; 
• промисловість та освіта.

Згідно з оцінкою, 13% житлового фонду було пошкоджено або зруйновано, що становить 2,5 мільйона домогосподарств.

В енергетичному секторі кількість зруйнованих або пошкоджених об’єктів зросла на 70% порівняно з попередньою оцінкою RDNA3.

Приблизно 72% руйнувань припадає на області, що знаходяться найближче до лінії зіткнення, зокрема Донецьку, Харківську, Луганську, Запорізьку та Херсонську області, а також Київщину.

Найбільші потреби на відбудову та відновлення:

• у житловому секторі – майже 84 млрд дол.;
• у транспортному секторі – майже 78 млрд дол.; 
• в енергетиці і видобувній  галузі – майже 68 млрд дол.;
• у торгівлі і промисловості – понад 64 млрд дол.;
• у сільському господарстві – понад 55 млрд дол. 

Окремо витрати на розчищення руйнувань і завалів у цих секторах та управління наслідками сягають 13 млрд дол.

В оцінці визначено та виключено потреби у понад 13 млрд дол. у восьми секторах, які Україна вже задовольнила за підтримки партнерів та приватного сектору.

Так, за даними уряду, у 2024 році на відновлення житлового сектору з державного бюджету та коштом донорів було виділено щонайменше 1,2 млрд дол. Проведено аварійний ремонт понад 2 000 км доріг, автомагістралей та інших доріг державного значення.

Приватний сектор також активно долучився до процесу відновлення. Багато компаній розпочали інвестиції в ремонтні роботи та підвищення стійкості, зокрема через впровадження рішень у сфері розподіленої генерації, таких як газові електростанції, сонячні панелі та біогазові установки.

“Справжня ціна війни вимірюється людськими життями та засобами до існування. Окрім безпосередньої допомоги, ми повинні сприяти створенню широких можливостей для населення України, які допоможуть їм відновити своє життя з гідністю”, – зауважив Маттіас Шмаль, координатор системи ООН в Україні.

У RDNA4 також підкреслюється, що пріоритетність інвестицій у відновлення та відбудову матиме вирішальне значення для вступу України в ЄС та її довгострокової стійкості. Ці зусилля спрямовані на відновлення інфраструктури країни, відродження економіки та зміцнення інституцій, відповідно до стандартів ЄС. 

Довідково:

RDNA4 (Fourth Rapid Damage and Needs Assessment) проведена Світовим банком, Урядом України, Європейським Союзом та ООН базується на попередніх трьох  спільних оцінках та враховує додаткові аналітичні дослідження. Звіт включає підхід “відбудувати краще” (BBB) та принципи зеленої, стійкої й інклюзивної реконструкції.

Як і попередні оцінки, RDNA4 аналізує вплив війни на вразливі групи (переміщені особи, ветерани, особи з інвалідністю тощо) та визначає короткострокові пріоритети відновлення на 2025 рік. Вона узгоджується з реформами та інвестиціями в межах Ukraine Facility та інтеграції України до ЄС.

Нагадаємо, згідно зі звітом Kyiv School of Economics (KSE), загальна сума прямих збитків, яких зазнала інфраструктура України внаслідок повномасштабного вторгнення Росії, досягла 170 млрд доларів. Порівняно з початком 2024 року, ця сума зросла на 12,6 млрд доларів через ракетні удари та бойові дії.

Український Будівельно – Інвестиційний Конгрес 2025:

WE MUST BE THE CHANGE

Де: м. Київ, КВЦ “Парковий”

Коли: 6 березня 2025 року

Київ, 6 березня 2025 року – Стратегічне перезавантаження економіки, нові ринки, залучення капіталу та відбудова країни – ці виклики стають ключовими драйверами Українського Будівельно – Інвестиційного Конгресу 2025. Під гаслом Invest in Ukraine захід стане епіцентром ділових переговорів між українськими та міжнародними інвесторами, бізнес-лідерами, представниками уряду та експертної спільноти.
Організатор Конгресу – Медіа Група DMNTR — українська компанія, що спеціалізується в сферах архітектури, дизайну, будівництва та бізнесу. Впродовж 25 років, вона об’єднує друковані, цифрові та івент-проєкти, що діють в Україні, а саме: Український Будівельний Конгрес, Українська Будівельна Премія Року, Архітектурно Будівельна Премія – Творець Року, Конкурс Інтер’єр Року, UUA  та багато іншого.

Медіа група DMNTR – створює унікальну платформу, що поєднає понад 6000 учасників:

• Глобальні інвестори та венчурні фонди, які оцінюють перспективи українського ринку.
• Представники уряду, що окреслюють дорожню карту реформ та інвестиційних стимулів.
• Засновники успішних бізнесів, які вже реалізують масштабні проєкти попри виклики.
• Девелопери, банки, IT-компанії, логістичні хаби – ті, хто формує нову економічну реальність.

Головні теми конгресу: де шукати прибуткові можливості?

• Технології та стартапи – чи стане Україна лідером цифрової трансформації?
• Фінанси та капітал – які галузі стануть магнітом для глобальних інвестицій?
• Логістика та нерухомість – нові можливості для міжнародних гравців.
• Агроінвестиції – як технології змінюють українське сільське господарство?
• Енергетика – де Україна може диктувати тренди?
• Туризм та готельний бізнес – як перезавантажується індустрія гостинності?

Спеціальний блок UkraineAGRO – найбільша аграрна конференція, що презентує інновації у сільському господарстві, агротехнічні розробки та сучасні моделі фермерства.

Що очікує учасників?

• Серія стратегічних дискусій із найвпливовішими гравцями ринку.
• Практичні кейси від провідних підприємців та інвесторів.
• Ексклюзивні знайомства та закриті переговори між топовими гравцями.
• Інсайти про фінансування, венчурний капітал, державно-приватне партнерство.

Серед спікерів – топові урядовці, міжнародні інвестори та бізнес-лідери:
Спікери Українського Інвестиційного Конгресу 2025

Політики та урядовці:

• Віталій Коваль – Міністр аграрної політики та продовольства України;
• Кисилевський Дмитро – заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань економічного розвитку;
• Безкаравайний Ігор – Заступник Міністра економіки України;
• Віталій Кіндратів – заступник Міністра економіки України;
• Осьмачко Оксана – заступниця Міністра аграрної політики та продовольства України;
• Людмила Шемелинець – заступниця Міністра аграрної політики та продовольства України;
• Дмитро Кисилевський – заступник Голови Комітету Верховної Ради з питань економічного розвитку;
• Чорноморов Артем – Член Комітету Верховної Ради з питань аграрної та земельної політики, голова підкомітету з питань економічної і фінансової політики в АПК;
• Марчук Денис – Заступник голови Всеукраїнської агарної ради;
• Романюк Роман – заступник голови Волинської ОВА;
• Валерій Ткачов – Заступник директора Департаменту комерційної роботи «Укрзалізниці»;
• Ольга Трофимцева – президентка Української Агрoпродовольчої платформи.

Девелопери та забудовники:

• Ігор Гуда – засновник “Креатор-Буд”;
• Вавриш Андрій – СЕО Saga Development;
• Тетяна Шульга-Забельська – Керуюча партнерка Спільноти девелоперів житла RED Community;
• Давимука Роман – СЕО Avalon;
• Андреас Ібель – президент Build Europe, європейської федерації будівельників.

Банківська сфера та фінанси:

• Євгеній Мецгер – Голова правління Укрфінжитло;
• Олег Приходько – Голова правління Фонду часткового гарантування кредитів у сільському господарстві;
• Лариса Бондарєва – заступниця голови правління Райффайзен Банку, відповідальна за корпоративний бізнес;
• Юрій Козак – директор департаменту великих корпоративних клієнтів Райффайзен Банку;
• Емал Бахтарі – директор департаменту продажів фінансових інструментів Райффайзен Банку;
• Тетяна Корнієнко – директорка департаменту малого та середнього бізнесу Укргазбанку;
• Юрій Каціон – заступник голови правління Ощадбанку, відповідальний за корпоративний бізнес;
• Віктор Манзар – директор з провадження ІТ-рішень Райффайзен Банку;
• Олександра Прохорчук – директорка із залучення та розвитку відносин з клієнтами середнього бізнесу Райффайзен Банку.

Інвестори та підприємці:

• Дмитро Карпіловський – професійний full-time інвестор, засновник УкрІнвестКлуб;
• Олексій Волошин – CEO керуючої компанії Edem Family;
• Михайло Пацан – підприємець, інвестор, експерт з міжнародних фінансових ринків та WEB3 технологій;
• Микола Шевстов – підприємець, співвласник та СЕО SHEVTSOV.AI;
• Руслан Линник – General Partner в фонді Majinx Capital, Founder Majinx Labs;
• Валентина Гречка – Partner of Investment company INTELEVRAZ.

Аграрний сектор:

• Михайло Різак – директор по взаємодії з органами влади “Нібулон”;
• Сергій Калтутін   Директор з логістики «НІБУЛОН»;
• Козаченко Леонід – Президент ВГО “Українська аграрна конфедерація”;
• Олександр Чорний – співзасновник «Перший земельний інвестиційний фонд» та сервісу земельних інвестицій Zeminvest;
• Андрій Микитів – ІП “Марижани”.

Бізнес та консалтинг:

• Андрій Длігач – засновник і голова Advanter Group;
• Анатолій Амелін – Директор економічних програм Українського інституту майбутнього (UIF);
• Григорій Кукуруза – економіст Ukraine Economic Outlook;
• Михайло Орленко – Виконавчий директор Асоціації “Українські виробники світлопрозорих конструкцій”;
• Сергій Пасічник – співвласник компанії Glasso;
• Тімакіна Лілія – Керуючий партнер ТМК Лігал Сервіс.

Індустріальні парки:

• Андрій Очеретний – заступник міського голови м. Вінниця;
• Андрій Ропіцький – керуюча компанія ІП “Біла Церква”;
• Дмитро Ковальчук – керуюча компанія ІП “Формація”.

Конгрес стане центром впливу, де формуватимуться рішення щодо економічного майбутнього України!

“Конгрес – це більше, ніж просто бізнес-форум. Це майданчик, де зустрічаються лідери, що змінюють країну. Саме тут приймаються рішення, які визначають економічне майбутнє України”, – зазначає Ігор Парубський, організатор заходу.

Безкоштовна участь за попередньою реєстрацією!
Деталі та реєстрація – www.ubc-ua.info

Український Будівельно – Інвестиційний Конгрес 2025 – це не просто подія, а практичний крок до залучення капіталу та створення нових економічних можливостей. Не пропустіть шанс стати частиною змін!

Джерело: медіа група DMNTR

Інформацію опубліковано на правах реклами

Французька Vinci S.A. залишила російський ринок

Одна з найбільших будівельних компаній Франції Vinci S.A. залишила російський ринок. Про це пише російський РБК.

Французький холдинг, зокрема, займається будівництвом автомобільних і залізних доріг. Зазначається, що компанія продала свої активи у ТОВ “Північно-Західна концесійна компанія” (ПЗКК).

ПЗКК була створена Vinci S.A. та “Мостотрест” у 2007 році. У 2021 році “Мостотрест” передав 50% компанії групі “Нацпроектстрой”. Ця сама група придбала частку Vinci S.A.

Vinci S.A. зі штаб-квартирою у Парижі належить до найбільших європейських інфраструктурних холдингів. Компанія будує та обслуговує автомобільні й залізні дороги, аеродроми, стадіони, а також розвиває напрям будівництва енергетичних об’єктів, зокрема вітряні і сонячні електростанції.

Раніше Vinci S.A. відмовилася від ще одного російського активу, пов’язаного зі швидкісними автомагістралями.

28 грудня 2024 року 100% частки у ТОВ “Об’єднані системи збору плати” було передано від Highway Operations BV з Нідерландів (спільного підприємства Vinci S.A. і “Мостотреста”) гендиректору “Нацпроектстроя” Олексію Крапівіну.

Нагадаємо, на тлі перших за три роки війни в Україні офіційних переговорів між Росією і США в Саудівській Аравії російська держпропаганда почала поширювати чутки про нібито масове бажання зарубіжних компаній повернутися на російський ринок.

Фото: Vinci / Facebook

Відбудова мосту через річку Тетерів

У Київській області тривають роботи з відбудови мосту через річку Тетерів на автомобільній дорозі Т-10-05 Іванків – М-07. Довжина мосту становить 290 метрів, що робить його одним із найдовших у регіоні.

Про це повідомляє Служба відновлення і розвитку інфраструктури у Київській області.

У рамках відбудови підрядна організація вже демонтувала асфальтобетонне покриття, металеві поруччя та бетонні тротуари на проїзній частині. Також завершено розбір одного з прогонів та залізобетонних плит. Наразі облаштовується технологічний майданчик для подальших робіт.

Демонтажні роботи продовжуються, зокрема проводиться демонтаж стиків омонолічування залізобетонних балок та підготовка майданчиків під будівельну техніку.

Міст у Вишгородському районі має важливе значення для транспортного сполучення місцевих громад і забезпечує зв’язок між дорогою міжнародного значення М-07 Київ-Ковель-Ягодин та Іванковим.

Нагадаємо, що споруда зазнала значних руйнувань у березні 2022 року під час повномасштабного вторгнення Росії.

Угода щодо корисних копалин

Україна і США обговорюють можливість створення інвестиційного фонду, куди Київ інвестуватиме майбутні доходи від видобутку рідкісноземельних металів, а Вашингтон вноситиме гроші на різні напрямки, внески будуть приблизно 50 на 50.

Про це заявив прем’єр-міністр Денис Шмигаль, повідомляє Інтерфакс-Україна. Прем’єр наголосив, що Україна не обговорює жодного питання щодо критичних мінералів без гарантій безпеки, без мирного плану. І сьогодні Україна обговорює зі Сполученими Штатами ці два пункти: гарантії безпеки та економічне співробітництво. У питанні економічного співробітництва розглядаються різні сфери, зокрема, відновлення.

«Ми пропонуємо однакові умови для європейських партнерів, для партнерів G7, – тобто для всіх, хто бере участь у підтримці України протягом цих трьох років», – розповів він.

Очільник українського уряду додав, що Україна зараз обговорює зі Сполученими Штатами можливість створення спільного інвестиційного фонду, куди Україна інвестуватиме майбутні прибутки від видобутку критично важливої сировини, від доходів, які отримують державні підприємства.

«І це внесок України. З боку США буде внесок у вигляді готівки, тобто фактично грошей, на різні напрямки: на безпеку, на економічний розвиток, на капітальні інвестиції в інфраструктуру України. І це буде приблизно 50 на 50 внесків у такий своєрідний фонд. Таким чином, цей фонд буде управлятися як урядом України, так і Сполучених Штатів», – повідомив Шмигаль.

За його словами, ця угода буде підготовлена. Він додав, що зараз готується лише перша угода про наміри створити такий інвестиційний фонд між двома країнами.

«Тобто нічого екстраординарного. Нічого подібного до колоніальної угоди не обговорюється. Абсолютно, ще раз вас запевняю», – наголосив прем’єр-міністр.

Крім того, він наголосив, що європейська інтеграція закладена в цьому документі, і ця угода про створення інвестиційного фонду не може суперечити існуючій угоді про асоціацію з Європейським Союзом, а також угодам з міжнародними фінансовими організаціями (МВФ, Світовим банком).

Воно не може суперечити цій угоді, яку ми підпишемо зі Сполученими Штатами. «Зараз у нас дуже конструктивний діалог. Сполучені Штати є нашим партнером, і в цьому немає жодних сумнівів», – наголосив Шмигаль.

Як розповів прем’єр, ще раніше Україна з європейцями «дослідила» родовища 22 з 30 критичних видів мінералів, які цікаві Європі, а також є кілька меморандумів з ЄС. Зокрема, Україна є членом деяких альянсів у Європейському Союзі щодо сировини, угоди були підписані 3-4 роки тому.

«Перш за все, треба це добути, а потім оцінити, скільки це коштує. І це не на один десяток років роботи», – додав він.

Фото: REUTERS/Thomas Peter

Бронювання продовжено до 31 березня

У вівторок, 25 лютого, Кабінет міністрів продовжив дію чинних бронювань від мобілізації до 31 березня. Про це повідомив прем’єр-міністр Дмитро Шмигаль.

«До 31 березня продовжуємо дію відстрочок заброньованих працівників. Таким чином підприємства матимуть час для підтвердження статусу критично важливого відповідно до оновлених критеріїв, а також для того, щоб перебронювати свій персонал», – йдеться у повідомленні.

Нагадаємо, з 1 грудня 2024 року набули чинності зміни критеріїв бронювання працівників та отримання статусу критичного для українських підприємств та організацій на час дії воєнного стану. Зокрема, підприємства до 28 лютого мали підтвердити статус критичної важливості для української економіки. Цей статус має бути узгоджений із міністерством оборони та міністерство економіки. Крім того, обов’язковим пунктом для бронювання працівників приватного сектору тепер став зарплатний критерій (середня заробітна плата має бути не менше 20 тис. грн на місяць) та відсутність боргів перед бюджетом. Також з 1 грудня 2024 року бронювання від мобілізації має здійснюватись через портал державних послуг «Дія».