Блог

Дональд Трамп у Білому домі (Фото: EPA / YURI GRIPAS)

Трамп відмовився від обнулення тарифів

Президент США Дональд Трамп відхилив пропозицію Європейського Союзу про обнулення тарифів (“zero for zero tariffs”) на автомобілі та промислові товари.

На пресконференції в Білому домі під час візиту прем’єр-міністра Ізраїлю Беньяміна Нетаньягу він сказав, що “цього недостатньо”.

Трамп вважає, нібито Євросоюз був дуже несправедливим до США в питанні торгівлі.

Він сказав, що європейські компанії продають мільйони автомобілів (Mercedes-Benz, Volkswagen, BMW) в США, тоді як американські автомобілі практично не продаються в ЄС. Трамп також згадав про торговий дефіцит США з ЄС у розмірі $350 млрд і сказав, що, на його думку, ЄС повинен купити американські енергоресурси на цю суму, щоб збалансувати цей дефіцит.

“У нас дефіцит з Європейським Союзом у $350 млрд, але він швидко зникне. Один зі способів, за допомогою якого цей дефіцит може легко і швидко зникнути, – вони змушені будуть купувати енергію у нас, тому що вона їм потрібна. Ми можемо покрити $350 млрд за один тиждень. Вони мають купувати й зобов’язатися купувати таку кількість енергії”, – сказав Трамп.

Президент США сказав, що торгові відносини з Євросоюзом є несправедливими й мають бути змінені, щоб стати взаємно вигідними.

Виставка GREEN EXPO 2025

та форум «Децентралізація енергетики: виклики та можливості»

Де: м. Київ, ВЦ «Акко Інтернешнл», пр-т Берестейський, 40-Б, м. Шулявська

Коли: 9-10 квітня

Сьогодні реалії енергетичної інфраструктури України вимагають нових підходів. Центральна енергетична модель, що довгий час домінувала, виявила свою вразливість у нинішніх умовах.

Незважаючи на всі виклики та труднощі  – ми плануємо долучитися до майбутнього розвитку  та трансформації енергосистеми.

Трансформація передбачатиме стале забезпечення споживачів енергією, зменшення енергетичної бідності та підвищення енергетичної безпеки. Застосування інноваційних рішень та технологічних можливостей дозволить максимально інтегруватися до енергонезалежності.

9-10 квітня 2025 року у Києві відбудеться виставка, присвячена розподіленій генерації та альтернативній енергетиці – GreenExpo.

Програма заходу передбачає демонстрацію обладнання, розробки та технології, спрямовані на забезпечення енергетичної стабільності та енергонезалежності.

Понад 70 компаній з 8 країн світу будуть представлені у зоні експозиції.

В рамках виставки відбудуться тематичні заходи від організаторів та партнерів, одним із яких стане  форум «Децентралізація енергетики: виклики та можливості».

Форум стане платформою для обговорення:

• Потенціалу децентралізованої енергетики;
• Інноваційних рішень у сфері альтернативної енергетики;
• Викликів, які стоять перед впровадженням розподіленої генерації;
• Фінансових, правових та технологічних аспектів енергетичної трансформації.

Серед учасників заходу:

• Представники державних органів, бізнесу та місцевих громад.
• Представники підприємств, що належать до критичної інфраструктури.
• Енергетичні компанії та постачальники обладнання та технологій.
• Представники донорських організацій, інвестори та фінансові інституції.
• Експерти з питань енергетичної ефективності.

Відвідування виставки – безкоштовне

Щодо відвідування форуму, перевага надається представникам підприємств критичної інфраструктури та органам місцевого самоврядування. Кількість місць на форум – обмежена.

Детальна інформація:

Реєстрація на виставкові заходи:

З питань співпраці:

+38(067) 37-57-637

+38(095) 37-57-637

Інформацію опубліковано на правах реклами

Підписано закон про захист прав добросовісних набувачів

Президент України Володимир Зеленський підписав законопроєкт №12089, який посилює захист прав добросовісного набувача. Цей закон має на меті покращити правову ситуацію для осіб, які набувають майно добросовісно, гарантуючи їм додаткові правові механізми для захисту своїх прав у випадку спірних ситуацій або претензій з боку третіх осіб.

Про це йдеться на сайті Верховної Ради.

Основні положення законопроєкту

12 березня 2025 року Верховна Рада України ухвалила в цілому проєкт Закону про внесення змін до Цивільного кодексу України, який спрямований на посилення захисту прав добросовісних набувачів  №12089. Цей законопроєкт був підготовлений Комітетом з питань правової політики і розглянутий парламентом у другому читанні.

Добросовісний набувач в контексті цього проєкту – це особа, яка придбала майно на законних підставах, не знаючи і не маючи можливості знати про його обтяження чи незаконність відчуження.

Закон забезпечує захист прав добросовісних набувачів шляхом:

1. Встановлення позовної давності – після 10 років з моменту реєстрації права власності майно не можна витребувати через суд.

2. Чітке визначення початку перебігу позовної давності – з дати державної реєстрації права власності.

3. Гарантування компенсації вартості майна у випадку його витребування, якщо це сталося через незаконні дії попередніх власників.

Необхідність змін зумовлена тим, що чинна редакція Цивільного кодексу призвела до неоднозначної судової практики. Зокрема, має місце неправильне застосування негаторного позову замість віндикаційного, що суперечить принципам державної реєстрації прав на нерухоме майно та практиці Європейського суду з прав людини.

Дія цього законопроєкту не поширюється на окремі категорії майна, що мають особливе значення для держави та суспільства. Зокрема, це стосується:

• об’єктів критичної інфраструктури; 
• стратегічних об’єктів державної власності; 
• об’єктів культурної спадщини; 
• природно-заповідного фонду.

В пояснювальній записці йдеться, що чітке визначення початку перебігу позовної давності та обмеження можливості витребування майна після певного терміну забезпечить захист прав добросовісних набувачів і зменшить кількість судових спорів у цій сфері.

Що відомо про петицію проти законопроєкту

Невдовзі після того, як Верховна Рада ухвалила законопроєкт у другому читанні, 17 березня на сайті президента з’явилася петиція, яка закликає зберегти ліси, прибережні смуги та об’єкти історико-культурної та історико-архітектурної спадщини шляхом накладення вето на законопроєкт №12089.

“Усупереч назві, законопроєкт спрямований на захист недобросовісних набувачів, тих, хто незаконно, через підставних осіб, отримав у приватну власність землі, які належать державі та територіальним громадам. Ідеться про ліси, водойми та прибережні смуги, пам’ятки археології, землі оборони, які водночас можуть бути лісами, землі природно-заповідного фонду”, – йдеться в повідомленні.

Автор петиції наголошує, що наразі землі, які були незаконно відчужені, повертаються до держави та територіальних громад через суд. Однак законопроєкт №12089 обмежить термін, протягом якого ці землі можна буде повернути у державну чи комунальну власність.

Крім того, для таких земель необхідно буде за бюджетні кошти компенсувати незаконним власникам їх ринкову вартість. Позови щодо повернення цих земель можна буде подати лише після внесення на депозит суду їх ринкової вартості.

За даними Єдиної бази звітів Фонду держмайна, вартість земель, по яких подано позови в 2024 році, складає 407 млрд 285 млн гривень.

Під час війни бюджетні кошти повинні бути спрямовані на підтримку ЗСУ, а не на виплати незаконним власникам земель у лісах та на берегах річок, зазначається в петиції.

Наголошується, що законопроєкт порушує Конституцію, обмежуючи державу та громаду у праві захищати свою власність у суді. Проти ухвалення законопроєкту в чинній редакції виступили судді Верховного Суду, фахівці Міндовкілля, Мін’юсту, Держлісагентства, Держводагентства та громадські активісти.

Наразі петиція зібрала 25 тисяч підписів, але відповіді на неї поки що не надано.

Як отримати перший транш компенсації на відбудову на власній земельній ділянці

За перший тиждень функціонування послуги Мінрозвитку вже перерахувало 152 млн грн для громадян, чиє житло було знищене і вони обрали компенсацію у вигляді грошової виплати для відбудови на власній земельній ділянці.

Якщо ви маєте нараховану компенсацію, але ще не подали заяву на отримання коштів, нагадуємо як це зробити. 

1 крок: Подати повідомлення про початок будівельних робіт або отримати дозвіл на проведення будівельних робіт.

Це можна зробити в ЦНАПі чи через портал Дія. 

Ви можете використати вже зареєстроване повідомлення, якщо воно подане після 24 лютого 2022 року. 

Тільки після реєстрації повідомлення, коли воно буде відображатись в застосунку Дія, ви зможете отримати кошти. 

2 крок: Припинити право власності на знищений об’єкт нерухомості. 

Це можна зробити в нотаріуса чи державного реєстратора. 

Зверніть увагу! Якщо ви плануєте будувати на тій же земельній ділянці, де був ваш знищений будинок, то перш ніж припиняти право власності, переконайтесь, що у вас в порядку документи на землю. Це можна зробити у відповідному відділі місцевої ради. 

3 крок: Подати запит на виплату.

Це можна зробити в застосунку Дія, у розділі єВідновлення “Виплата на будівництво”. 

Для цього необхідно зареєструвати нову картку єВідновлення в одному з банків – партнерів програми. Їх перелік доступний на сайті програми або одразу в застосунку Дія.

Під час заповнення запиту автоматично підтягнуться дані зареєстрованого повідомлення про початок будівельних робіт. 

Якщо у вас декілька об’єктів будівництва, ви маєте обрати той, для якого плануєте використати кошти компенсації. 

4 крок: Нарахування першої частини коштів.

Після оновлення реквізитів вам буде перерахований перший транш компенсації. Він складає 50% від всієї суми.

За ці кошти ви можете: 

• придбати будівельні матеріали;
• оплатити послуги з будівництва;
• оплатити розробку проєктно-кошторисної документації та інших послуг, пов’язаних із створенням об’єкта будівництва.

Сервіс єВідновлення та Реєстр пошкодженого і знищеного майна були реалізовані Міністерством розвитку громад та територій України та Міністерством цифрової трансформації України у межах проєкту “Підтримка цифрової трансформації” за сприяння USAID і UK Dev. Партнер проєкту – Фонд Східна Європа

100 млн євро на підготовку проєктів відбудови України

Європейський інвестиційний банк (ЄІБ) виділив 100 мільйонів євро з власних ресурсів на технічну допомогу та консультації для підтримки української влади в підготовці проєктів реконструкції, що відповідатимуть вимогам банківського фінансування.

Про це повідомила віце-президентка банку Тереза Червінська під час конференції “Захист регіону від змішаних загроз”, організованої НАТО в Римі, пише “Інтерфакс-Україна”.

За її словами, якісна підготовка проєктів є ключовою умовою їхньої ефективної реалізації. І чим краще підготовлено проєкт, тим швидше і легше його реалізувати.

Фінансування спрямовується на проєкти у сферах енергетики, транспорту та соціальної інфраструктури. ЄІБ, за словами Червінської, не лише продовжив підтримку України після початку повномасштабної війни, а й уже через два тижні після її початку виділив країні 2 мільярди доларів.

“Ми активні під час війни. І ми визнаємо відбудову України не просто завданням, для нас – це місія”, – підкреслила віце-президентка ЄІБ.

Вона також додала, що критична інфраструктура, така як дороги, енергетичні мережі та водопостачання, має вирішальне значення не лише для населення, а й для залучення інвесторів.

Серед пріоритетів банку – підтримка енергетичного сектору. Зокрема, ЄІБ реалізує План порятунку енергетики України на суму 600 мільйонів євро. Особливу увагу банк приділяє і транспортній галузі.

Минулого року модернізація транспорту, за словами Червінської, вже принесла відчутні результати: нові автобуси та трамваї покращили громадський транспорт у шести містах, а Київ отримав підтримку у заміні вагонів метро російського виробництва.

Окрему увагу ЄІБ приділяє малому та середньому бізнесу. З цією метою запущено Програму кредитування експорту в Україну на 300 мільйонів доларів, що має полегшити експорт до України для МСП з ЄС. Також діє фонд ЄС для України обсягом майже 500 мільйонів євро, який забезпечує перехідне фінансування, орієнтоване на українські МСП.

“Тож загалом ми підтримуємо обидві сторони. Ми підтримуємо експорт європейських МСП в Україну, а також підтримуємо українські МСП, щоб дати їм можливість вести бізнес під час війни. Отже, це три речі: по-перше, підтримка критичної інфраструктури, по-друге, підтримка МСП і, нарешті, підтримка українських партнерів у впровадженні стандартів ЄС у цей сектор в Україні”, – резюмувала Червінська.

Додамо, Європейська комісія та ЄІБ підписали гарантійну угоду, яка відкриває можливість для банку інвестувати щонайменше 2 мільярди євро у нагальні проєкти відновлення та реконструкції в Україні.

Компенсація для будівництва житла на власній ділянці

Українці, чиє житло знищене внаслідок російської агресії, можуть отримати компенсацію для будівництва на власній ділянці. У середньому сума становить 1,5 млн грн.

Про це повідомила голова Комітету ВР з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку і містобудування, очільниця партії «Слуга Народу» Олена Шуляк.

«Цьогоріч у державній програмі єВідновлення з’явився новий компонент – компенсація на відбудову приватного будинку на власній ділянці. Минулого року люди подавали такі заяви, але отримати кошти не могли, бо цього компоненту ще не було. Зараз це стало можливо – заявки вже можна подавати через застосунок або портал Дія та у ЦНАПах», – сказала Шуляк.

Вона додала, що разом із заявкою на компенсацію слід подавати і повідомлення про початок будівельних робіт. Після цього ділянку відвідають члени комісії органу місцевого самоврядування.

«За алгоритмом, який застосовується для всіх регіонів, комісія нараховує відповідну суму цільових коштів. Перший транш у розмірі 50% людина отримує для придбання будматеріалів, будівельних послуг або проєктування будівництва. Після звіту про витрати можна отримати решту коштів на закінчення будівництва», – пояснила голова комітету з містобудування.

Вона наголосила, що цією послугою може скористатися будь-хто, в кого житло зруйноване внаслідок російської агресії. Виняток становлять лише зони, де ведуться активні бойові дії та тимчасово окуповані території.

«Станом на 2024 рік зареєстрували понад 5800 заяв на відбудову на власній ділянці. Наразі 600 родин вже скористалися такою можливістю та отримали компенсації», – повідомила Шуляк.

За її словами, суму коштів нараховують за відповідним алгоритмом з врахуванням регіону, вартості квадратного метру знищеного та нового житла та низки інших показників.

«Алгоритм дозволяє максимально врахувати ринкові ціни. У середньому можна розраховувати на 1,5 млн грн. компенсації на відбудову будинку на власній ділянці та розв’язати житлове питання», – підсумувала Шуляк.

Фото: GoFly

Відновлення Конотопа

Конотопська міська рада разом з консорціумом Projekty Miejskie затвердила програму відновлення міста.

Так звана «Програму комплексного відновлення території Конотопської міської територіальної громади Сумської області» включає план заходів для відновлення та покращення життя в громаді, а також для вирішення соціальних, економічних, інфраструктурних та екологічних проблем.

Місто сильно постраждало від російських атак. Станом на кінець 2024 року в Конотопській міській територіальній громаді було пошкоджено багато об’єктів:

• 149 житлових об’єктів: 111 багатоквартирних будинків (861 квартира) та 38 приватних споруд.
• 37 об’єктів соціальної інфраструктури.
• шість об’єктів культури, зокрема палац культури і кінотеатр.
• два релігійні об’єкти.
• чотири соціально-побутових об’єкти.
• 15 лікувальних закладів, зокрема поліклініки та лікарні.
• 90 промислових та комерційних об’єктів, включаючи податкову службу та підприємства.
• 76 об’єктів бізнесу (магазини, аптеки, кафе).

Пошкоджено також частину дорожньої та трамвайної інфраструктури, зокрема майже дев’ять км трамвайних колій.

В місті вже реалізується 48 різних проєктів, серед яких: вісім проєктів міжнародної технічної допомоги, 31 проєкт у сфері соціального розвитку та навчання з партнерами: ЄС, SI Baltic Sea Neighbourhood Programme, МЗС Польщі, Фундація ПАУСІ, ІСАР Єднання, ПРООН, МОМ, SDLG. Та дев’ять проєктів у сфері інфраструктури за підтримки програми відновлення України (URP), GIZ, МЗС Німеччини, БФ «Repower Ukraine Foundation», «Енергія природи», «MEDAIR», Київської школи економіки та «People in Need Ukraine».

В рамках нового плану в місті створять ветеранський простір «Єдність і Сила», а також організують стаціонарне відділення «Дім» для людей, які потребують підтримки.

У громаді також модернізують газові котельні, встановлять твердопаливні котли, мультипаливні котельні, когенераційні установки та теплові насоси. Також збудують сонячну станцію на очисних спорудах на вулиці, встановлять сонячні панелі для комунальних та бюджетних закладів громади.

Також передбачені й масштабні проєкти будівництва і покращення інфраструктури, як от будівництво укриттів: протирадіаційне укриття для Конотопського ліцею №9 і укриття для музичної школи №2. Також створять мобільні бомбосховища в закладах освіти.

Окрім цього модернізують водоочисну станцію, водопровідні та теплові мережі, а також трамвайні колії та тягові підстанції. Оновлять Привокзальну площу та планують збудувати артезіанську свердловину для водопостачання, модернізуватимуть каналізаційні мережі та розвиватимуть дорожню інфраструктуру.

Що стосується будівництва, планується створити регіональний полігон для управління відходами, реконструювати гуртожиток у селі Підлипне в багатоквартирний будинок і побудувати спортивно-реабілітаційний комплекс.

Крім того, хочуть оновити дитяче відділення Конотопської центральної лікарні імені академіка М. Давидова, а також збудують новий багатофункціональний комплекс на території Конотопської дитячо-юнацької спортивної школи по вул. Успенсько-Троїцькій.

У громаді планують провести капітальний ремонт дошкільного навчального закладу №11 «Вітерець» у Конотопі. Для розвитку спорту відбудують стадіон «Юність» Конотопської дитячо-юнацької спортивної школи та збудують багатофункціональний спортивний комплекс на території стадіону «Локомотив».

Відбудують також Кінотеатр «Мир» та створять відкритий простір на базі Конотопського міського центру культури і дозвілля.

Водночас розвиватимуть авіаційний музей, створять креативний простір у селі Підлипне, історико-меморіальний комплекс Конотопської битви 1659 року та туристичні маршрути. Планують відкриття молодіжного центру «КОМПАНІЯ» і багатофункціонального простору на базі Конотопського міського палацу культури. З метою благоустрою створять зони відпочинку в парках і скверах.

Головним питанням для Конотопської громади є фінансування проєктів, оскільки вартість деяких з них сягає мільярдів гривень. Наприклад, будівництво сонячної станції коштуватиме понад 30 мільйонів гривень, а реконструкція водопровідних мереж на вулиці Путивльська – близько дев’яти мільйонів гривень.

Основними джерелами фінансування є надходження з державного бюджету через гранти та субвенції для розвитку інфраструктури, освіти та медицини. Крім того, громада може отримати підтримку через програми «eRecovery» та «eRobota», які спрямовані на відновлення інфраструктури та розвиток малого бізнесу. Європейський Союз також планує надати Україні 50 мільярдів євро до 2027 року для відновлення та модернізації країни.

Інфографіка: Конотопська міська рада

CEO Групи компаній “Євроформат” Ліфти Ігор Ткаченко ділиться, які рішення допомагають зберігати якість проєктів і при цьому скоротити витрати.

Будівництво — капіталомісткий процес, де важливу роль відіграють вартість матеріалів, логістики, робочої сили та обладнання. У 2024 році кілька факторів посилили фінансовий тиск на девелоперів:

• Подорожчання будівельних матеріалів. Ціни зросли на 20–50%, залежно від категорії. Найбільше подорожчали арматура, бетон та ізоляційні матеріали.
• Збільшення вартості енергоносіїв. Ціна на дизельне паливо продовжує зростати, що напряму впливає на логістичні та виробничі витрати будівельних компаній.

Попри виклики, ринок демонструє ознаки відновлення. У січні-вересні 2024 року індекс виконаних будівельних робіт зріс на 23,8% порівняно з аналогічним періодом 2023-го, досягнувши 131,36 млрд грн. Водночас у порівнянні з довоєнним 2021 роком обсяги будівництва залишаються майже вдвічі нижчими. Це змушує компанії шукати нові стратегії для ефективної роботи в умовах нестабільного ринку.

Оптимізація витрат: інструменти для девелопера

Раціональне скорочення витрат на інженерні системи потрібно планувати ще на етапі проєктування. Одне з головних завдань девелопера — збалансувати бюджет без втрат для якості. Серед ефективних інструментів:

1. Державна підтримка

Держава пропонує інструменти для оптимізації витрат на будівництво, зокрема:

• Програма компенсації «Зроблено в Україні» — до 15% компенсації при закупівлі національного обладнання. До каталогу входить широкий спектр продукції — від енергетичного обладнання та будівельної техніки до ліфтових систем.
• Кредити під 5-7% річних на придбання техніки та обладнання: ліфти, мобільні, напів мобільні та стаціонарні бетонні вузли.

Це робить українські товари більш конкурентоспроможними порівняно з імпортом та дозволяє заощаджувати без втрати якості.

2. Системний підхід до закупівель

Ще один чинник перевитрат — відсутність системного підходу до закупівель. Часто матеріали та обладнання замовляють в останній момент, коли ринок вже диктує завищені ціни. 

Щоб уникнути цього, варто впроваджувати стратегічне планування на етапі проєктування:

• Закупівля за фіксованими контрактами ще на етапі проєктування дозволяє захиститися від сезонних коливань цін і спекуляцій.
• Проведення тендерів для вибору постачальників інженерних систем до початку будівельних робіт допомагає отримати кращі умови.
• Створення стратегічних запасів матеріалів дозволяє уникнути ризиків, пов’язаних із перебоями постачання та раптовим зростанням вартості.

3. Планування інженерних систем

Окремої уваги заслуговує планування ліфтових систем. Забудовники часто не враховують точну модель ліфта на етапі проєктування, що призводить до непотрібного запасу простору в шахті. Якщо в результаті вибір лягає на ліфт меншого розміру, частина площі шахти залишається не використаною, що не лише знижує житлову площу, а й вимагає додаткових витрат на зміцнення металоконструкцій. 

Завчасне визначення моделі ліфта дозволяє оптимально спроєктувати шахту, зберігаючи кожен квадратний метр. Таким чином, девелопер отримує додаткову житлову площу, що підвищує доходи від продажу та частково компенсує витрати на саме ліфтове обладнання. Це приклад того, як точне планування інженерних систем ще на проєктному етапі безпосередньо впливає на ефективність і комерційну привабливість об’єкта.

4. Енергоефективні рішення

Сучасні інженерні рішення допомагають девелоперам знижувати не тільки початкові витрати на будівництво, а й витрати на експлуатацію. Наприклад, ліфти з рекуперацією енергії дають змогу скоротити споживання електроенергії до 40%, а системи прогнозного моніторингу знижують ризики аварій та витрати на ремонт. Енергоефективні HVAC-системи зі «смарт»-управлінням забезпечують економію до 30% на опаленні та кондиціонуванні.

5. Оптимізація логістики та технологій

Ефективна логістика — ще один важливий резерв для зменшення витрат у будівництві. Використання модульного підходу, коли окремі секції будівлі виготовляються на заводі й монтуються вже на майданчику, дозволяє скоротити тривалість проєкту на 30%. Це не лише прискорює роботу, а й мінімізує залежність від погодних умов.

Додатково автоматизація управління будмайданчиком допомагає уникнути непередбачених витрат, а оптимізація маршрутів доставки матеріалів здатна знизити логістичні витрати на 10–15%. Усе це робить будівельний процес більш прогнозованим і економічно вигідним.

6. Інвестиції у якісне обладнання

Обладнання, яке має вищу початкову вартість, часто дозволяє отримати значну економію у довгостроковій перспективі. Наприклад, енергоефективні ліфти окуповують себе за 5–7 років, а якісні будівельні матеріали знижують потребу у поточних ремонтах.

Оптимізація витрат на інженерні системи — це не лише про економію сьогодні, а й про підвищення рентабельності проєкту в майбутньому. Правильне планування, використання енергоефективних рішень, залучення державних програм та інвестиції у якісне обладнання допомагають девелоперам адаптуватися до нестабільних умов ринку та закладати основу для стійкого розвитку.

Автор: Ігор Ткаченко, СЕО групи компаній “Євроформат” Ліфти

Ризик рецесії у США зріс

Ризик рецесії у США та світі цього року зріс до 60% із 40% раніше слідом за масштабними взаємними тарифами президента Дональда Трампа.

Про це повідомляє Reuters з посиланням на матеріали брокерської компанії Уолл-стріт J.P. Morgan.

«Руйнівну політику США було визнано найбільшим ризиком для світових перспектив за весь рік», – заявили аналітики J.P. Morgan на чолі з Брюсом Касманом, додавши, що торговельна політика США стала менш сприятливою для бізнесу, ніж очікувалося.

«Ефект цього підвищення податків, ймовірно, буде посилено відповідними заходами, зниженням ділових настроїв у США і збоями в ланцюжку поставок», – сказав Касман.

Інші брокерські компанії Волл-стріт, включно з Barclays і Deutsche Bank, також попередили, що економіка США зіштовхується з більш високим ризиком скочування в рецесію цього року, якщо нові мита Трампа залишаться чинними.

Однак Касман очікує, що шок від тарифів буде «пом’якшений» перспективою подальшого зниження ставок у США.

J.P.Morgan повторив свій прогноз про два зниження ставок Федеральною резервною системою на 25 базисних пунктів у червні та вересні цього року, тоді як інвестори очікують загалом чотири зниження ставок у 2025 році, згідно з даними, зібраними LSEG.

Як уточнює Bloomberg, за словами головного економіста JPMorgan Брюса Касмана, тарифи, оголошені адміністрацією Трампа щодо торговельних партнерів США, найімовірніше, призведуть економіку США і, можливо, світову економіку до рецесії 2025 року, якщо вони залишаться чинними.

Касман назвав тарифи найбільшим підвищенням податків для домогосподарств і підприємств США з 1968 року.

«Наслідки цього підвищення податків, найімовірніше, будуть посилені – завдяки заходам у відповідь, зниженню ділових настроїв у США та збоям у ланцюжку поставок», – зазначив Касман у замітці під назвою «Буде кров», – пише Bloomberg.

Раніше повідомлялося, що президент США Дональд Трамп оголосив про введення мит США на продукцію з більшості країн світу.

Президент США запровадив щонайменше 10% мита практично на всі товари, що імпортуються до Сполучених Штатів, а також ще вищі тарифи для десятків країн із найбільшими торговельними дефіцитами у відносинах зі США.

США стягуватимуть із країн Європейського союзу тарифи в розмірі 20%, із В’єтнаму – 46%, Тайваню – 32%, із Японії – 24%, із Південної Кореї – 25%, із Таїланду – 36%, зі Швейцарії – 31%, з Індонезії – 32%, із Малайзії – 24%, із Камбоджі – 49%, із Великої Британії – 10% та з ПАР – 30%.

Щодо таких країн, як Росія і Білорусь нові тарифи не введені. США заявили, що не стали запроваджувати мита на імпорт товарів з Росії та Білорусі, оскільки продукція з цих країн не поставляється на американський ринок.

Новий тариф для України становитиме 10% – мінімальна базова ставка.

Таке ж оподаткування застосовується до товарів з Австралії, Великої Британії, Бразилії та інших країн. Мита набудуть чинності 9 квітня 2024 року.

З 5 квітня всі країни-імпортери платитимуть мінімальний базовий тариф.

10-відсоткову ставку додаватимуть до вже наявних тарифів на товари з окремих країн. Для Китаю загальний тариф становитиме 44% (34% + 10%). Для ЄС – 30% (20% + 10%).

Крім того, США ввели 25% мита на імпорт автомобілів і запчастин. 25% мито на автомобілі почало діяти з 00:01 3 квітня (за східним часом).

25% мито на автозапчастини набуло чинності з 00:01 3 травня.

Перелік оподатковуваних товарів включає:

• Легкові та вантажні автомобілі.
• Десятки видів запчастин (двигуни, трансмісії, електронні компоненти, гальмівні системи).

Міністерство торгівлі протягом 90 днів розробить процедуру для розширення списку. Транспортні засоби, що відповідають вимогам USMCA, отримають часткове звільнення.

Для розширення власних повноважень при введенні мит, Трамп оголосив надзвичайний стан в економіці США.

ЗМІ пишуть про те, що ЄС уже готує екстрені заходи, які пом’якшать наслідки введення Трампом тарифів.

Ну і як результат – ринки тут же відреагували на нові тарифи.

На залізничному транспорті тестують концепцію використання BVLOS-дронів 

Британський оператор залізничної інфраструктури Network Rail у партнерстві з компаніями Drone Major та Dronecloud, що спеціалізуються на безпілотній авіації, тестує концепцію використання на залізничному транспорті BVLOS-дронів.

Про це пише Network Rail.

Технологія BVLOS (Beyond visual line of sight) забезпечує керування безпілотними літальними апаратами (БПЛА) на відстанях, що виходять за межі діапазону видимості оператора, завдяки чому зона їх дії розширюється в порівнянні зі звичайними БПЛА, що також використовуються Network Rail.

У ході випробувань тестуються дві технології управління BVLOS-дронами з метою отримання дозволу Адміністрації цивільної авіації (CAA) на ширше їх застосування.

У диспетчерському центрі Network Rail у Бірмінгемі компанія Dronecloud обладнала пункт управління безпілотниками для екстреного реагування на аварійні ситуації та повітряного моніторингу залізничної інфраструктури у межах міста.

Диспетчерський центр має дозвіл CAA на експлуатацію дронів у 10-кілометровій зоні, які вже довели свою ефективність при ліквідації наслідків одного з інцидентів у 2024 році.

Поки під час випробувань дрони управляються оператором у зоні видимості, у своїй другий оператор перебуває у віддаленому пункті управління.

Планується, що після отримання схвалення CAA, яке очікується наприкінці 2025 року, можна буде експлуатувати безпілотники у повному режимі BVLOS.

Одночасно у Вулвергемптоні та на історичній залізниці Severn Valley компанія Drone Major та Network Rail тестують систему Digital Tethering, що дозволяє експлуатувати BVLOS-дрони в зонах із недостатнім покриттям сигналів супутникової навігації.

В даний час для моніторингу інфраструктури Network Rail використовує також легкий двомоторний вертоліт Ecureil 2, зокрема у важкодоступних місцях Північно-Шотландського нагір’я та Лондоні.

ProfVentFasade

Дивіться фотозвіт з бізнес-зустріч ProfVentFasade, яка відбулась 27 березня в Києві. ProfVentFasade – єдиний захід, який об’єднав експертів, монтажників, постачальників та виробників сфери вентильованих фасадів.

Організаторами виступили редакція журналу Prof Build спільно з BarkS.

Деталі згодом. 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

БІЛЬШЕ фото бізнес-зустріч ProfVentFasade у Фейсбук:

Французькі компанії зацікавлені у проєктах відбудови України

Французький бізнес демонструє високу зацікавленість у реалізації проєктів з відновлення критичної інфраструктури України, що підтверджується масштабною кількістю заявок на участь у проєктах.

Про це заявив Спеціальний уповноважений президента Франції з питань допомоги та відновлення України П’єр Ельброн.

«За кілька тижнів ми отримали запитів майже на 800 мільйонів євро. Це свідчить про те, що французькі компанії дуже зацікавлені у підтримці України, зокрема тому, що Україна є країною можливостей», – наголосив Ельброн.

Він нагадав, що вже затверджено 19 інфраструктурних проєктів на суму 200 млн євро, реалізацію яких забезпечать 17 французьких компаній.

Як підкреслив Ельброн, ці проєкти також «створюють робочі місця у семи регіонах Франції». На його переконання, це дуже важливо для підтримки України французьким суспільством. 

«Адже коли люди бачать, що завдяки цим проєктам також створюються робочі місця на французьких заводах, це сприяє збільшенню підтримки України у подальшому», – зазначив спецуповноважений.

У межах розширення допомоги Франція виділяє 450 млн євро на фінансування українських муніципалітетів протягом 2025–2027 років. Ці кошти надаються через Національне агентство розвитку Франції, яке вже відкрило офіс в Україні.

Французька допомога охоплює й інші сфери, зокрема охорону здоров’я та енергетику. Так, Франція бере участь у розвитку українських медичних установ, постачає сучасне обладнання (включно з мамографами), підтримує навчання українських лікарів, а також фінансує будівництво центру Superhumans в Одесі.

Скасування “пайової участі” обернулося новими викликами для девелоперів

Ще у 2021 році Верховна Рада ухвалила рішення скасувати “пайові внески” – частину кошторису, яку девелопери повинні були витрачати на розвиток інфраструктури. Проте на практиці будівельні компанії досі стикаються з судовими претензіями щодо цих платежів.

Про це повідомляє “Главком”.

Законодавча прогалина дозволяє вимагати доплати від девелоперів

Муніципалітети можуть вимагати від девелоперів сплати пайових внесків, якщо будівництво отримало дозвіл до 2021 року.

У багатьох випадках йдеться про великі житлові комплекси, де девелопери вже за власний рахунок збудували дороги, інженерні мережі та соціальні об’єкти. Тепер їх змушують доплатити за ці ж витрати заднім числом.

“Влада відзвітувала, що пайову участь скасовано, а по факту платити треба удвічі більше. Це відлякує інвесторів і, зрештою, робить квадратні метри дорожчими для українців”, – наголошують в Українській асоціації девелоперів.

Асоціація вважає, що правова невизначеність негативно впливає на найбільш відповідальних учасників ринку, які не лише зводять житло, а й фактично створюють інфраструктуру з нуля. Замість очікуваного стимулювання інвестицій девелопери опинилися в “юридичній пастці”, що призводить до зупинки проєктів та підвищення ризиків.

“Нема сенсу приймати реформи, які фактично не діють”, резюмують в УАД, закликаючи владу або повернути офіційний механізм пайових внесків із прозорим заліком вже збудованих об’єктів і без вимог заднім числом, або уже повноцінно скасувати цю норму без колізій.

Юридична компанія супроводжуватиме угоду про корисні копалини

Президент Володимир Зеленський повідомив, що вже обрано юридичну компанію, яка супроводжуватиме угоду про корисні копалини зі США, на початку наступного тижня він розраховує отримати варіант документа, який “відображає справедливість для України”.

Про це глава держави сказав на пресконференції.

“Передусім команди працюють над сьогоднішнім договором. Як я і говорив, ми займаємося питанням підбору юридичної компанії, в принципі, обрали. Є три ключові компанії, які погодилися і хочуть представляти Україну, вони компетентні. Ми домовилися з однією з трьох компаній, зараз проговорюються умови”, – заявив Зеленський.

Він зазначив, що на початку наступного тижня відбудеться “велика зустріч з нашою командою, де мені представлять повністю всі пункти, що задовольняють нас або які будуть відображати справедливість в угоді, на нашу думку, як ми це бачимо”.

“Команда представить мені коротко цю угоду, найголовніші речі”, – уточнив Зеленський.

Він наголосив, що Україна в угоді зі США про корисні копалини бачить тільки партнерські кроки.

Після представлення угоди Президенту, за його словами, розпочнеться підготовка до відрядження у США технічної команди, яка вестиме діалог з американськими партнерами.

“Поки що ми розраховуємо на нашу технічну команду, я поки що не збираюся (до США – ред.)”, – додав Зеленський.

Нагадаємо, раніше в ОП заявили, що угода між Україною та Сполученими Штатами Америки про рідкісноземельні метали вже опрацьовується українською стороною. Вона не має суперечити законодавству та інтересам України. Водночас у документі не йдеться про безпекові гарантії з боку партнерів.

Делегації України і США планували підписати двосторонню угоду про встановлення правил та умов інвестиційного фонду відбудови 28 лютого. Це мав бути рамковий документ, надалі країни зобов’язувалися працювати над договором про створення Інвестиційного фонду відбудови, який потребуватиме ратифікації з боку Верховної Ради. Проте угода не була підписана.

Торговельна війна Трампа може призвести до світової рецесії

Гойдалки міжнародної торговельної політики Трампа лише збільшать невизначеність, що погіршує ситуацію. На жаль, Світова організація торгівлі в цьому випадку майже безсила через дуже тривалі процедури прийняття рішень та аргументацію США про те, що країна запроваджує «захисні заходи».

Більшість митних рішень нової адміністрації США та дії країн у відповідь вже впливають на Україну як напряму, так і опосередковано. Але давайте для початку розберемось, які наслідки нова політика матиме на основних торговельних партнерів України – насамперед на країни ЄС.

Вплив митної політки США на ЄС

Нова торговельна війна Трампа негативно вплине як на економіку ЄС, так і на економіку США. Адже ці економіки тісно взаємопов’язані: Європейський Союз – це найбільший торговельний партнер США. І попри твердження Трампа про торговельний дисбаланс між партнерами, позитивне сальдо торгівлі товарами з боку ЄС значною мірою компенсується дефіцитом у сфері послуг. Відповідно розрив торгових ланцюгів і скорочення інвестицій між США та ЄС можуть зашкодити обом сторонам. Ба більше – це зашкодить всій глобальній економіці.

Ми навряд чи побачимо миттєву світову кризу на кшталт 2008 року (хоча після нової хвилі мит, оголошених 2 квітня, падіння може бути швидшим і глибшим, ніж початково очікувалось). У будь-якому разі наслідки нинішньої кризи, що поки лише набирає обертів, можуть бути тривалими та болючими. Якщо оголошені мита не скасують дуже швидко, то ми побачимо не лише рецесію в США, але й, дуже імовірно, світову рецесію.

Багато залежатиме від відповіді світу на оголошені США ввізні мита. Якщо ЄС та інші країни світу підуть шляхом США й теж почнуть застосовувати захисні заходи, закриваючись не лише від США, але й від інших партнерів, як це відбувалось у 2018 році у відповідь на американські мита на залізо та сталь, світова економіка не лише втратить у 2025 році, але й зростатиме повільніше впродовж багатьох років попереду.

Ще один можливий довгостроковий наслідок, який загальмує економічний розвиток світу – це якщо країни відмовляться від розвитку глобальних виробничих ланцюжків, які стали основою сталого зростання світової економіки протягом останніх десятирічь. Замикання виробництва у межах країни або кількох країн-партнерів безпечніше у непередбачуваному світі, але точно менш ефективне.

Вплив на Україну

Нова тарифна політика США зачіпає Україну напряму – через 10% мита, введені проти товарів з нашої країни у квітні, 25% мита на сталь та алюміній, введені у березні. І опосередковано – через вплив на світову економіку, в першу чергу на ЄС, як найбільшого економічного партнера України.

У 2024 році експорт товарів з України в США склав $875 мільйона або 2% від загального товарного експорту України.

У березні були введені 25-відсоткові додаткові мита на сталь та алюміній та скасовані преференції для України, які діяли з 2022 року. Ці рішення стосувались $150 млн українського експорту в США або лише 17% нашого експорту в США. Щобільше, це лише 4% сукупного українського експорту продукції, яка постраждала від американських мит. На перший погляд, це небагато. Основним покупцем українських металів був і залишається Євросоюз. Минулого року на країни ЄС припадало 76% експорту товарів, щодо яких США ввело мита.

Ба більше, українські метали постачаються на ринок ЄС безмитно у рамках поглибленої та всеохопної зони вільної торгівлі. Захисні заходи ЄС, введені у відповідь на дії США у 2018−2019 роках, теж наразі не поширюються на українських виробників завдяки автономним торговельним заходам (ATMs, autonomous trade measures).

Однак насправді ситуація не така однозначна – для окремих груп товарів вплив буде відчутний. Так, понад 75% українського експорту в США складають труби, а роль ЄС як їх покупця, дуже різниться для окремих категорій.

Зокрема, у загальному експорті труб для нафто- і газопроводів, найбільшої категорії українського експорту, яка постраждала від додаткових мит, частка США склала 37%, ЄС – 21%, Туреччини – 7%.

У структурі експорту труб для буріння нафтових та газових свердловин роль ЄС значно менша – лише 6%, тоді як частка США – 38%, а на друге місце у 2024 році вийшов Туркменістан, частка якого сягнула 26%. Водночас експорт сталевих безшовних труб з України спрямований переважно в ЄС: його частка складає 73%, тоді як частка США – 18%.

Що ж стосується 10-відсоткового мита на імпорт з України до США, то мита, введені 2 квітня, стосуються фактично решти 82% експорту. І знову на перший план виходить металургія. У 2024 році найбільшу позицію в українському експорту до США займав чавун. Його поставки на американський ринок склали $363 мільйони або 42%. При цьому саме США минулого року були найбільшим покупцем, поставки туди склали три чверті експорту чавуну з України.

У 2018 році, коли США вперше запровадили спеціальні мита щодо сталі та алюмінію, фізичні обсяги українського експорту цих товарів на американський ринок скоротились, а вартість зросла. Й це зростання було значно повільнішим, ніж експорт металів, на які обмеження не поширювались.

Ще більше тоді Україна постраждала від контрзаходів. У 2018−2019 роках на світовому ринку сталі та алюмінію збільшилась кількість торговельних обмежень, оскільки реакцією багатьох країн, у тому числі ЄС та Туреччини, стало введення заходів для захисту їх ринків.

Наразі не зрозуміло, як світ реагуватиме цього разу, коли виклик у рази більший. Однак точно зрозуміло, що український експорт вже втратив і ще втратить. Україна, як експортер, постраждає як через погіршення доступу до США (хоча треба сказати, 10% – це не максимум, який ввів щодо партнерів президент США і поки що Україна знаходиться у відносно кращій позиції, ніж багато інших країн), так й через зниження купівельної спроможності партнерів. Незважаючи на посилення нашої торгівлі з ЄС, минулі приклади, як-от обмеження на сталь, показують, що навіть частковий захист не гарантує уникнення негативних наслідків.

Набагато більше, ніж саме від мит США, на нашу економіку вплине світова рецесія, на яку нова адміністрація США прирікає світ.

Автор: Вероніка Мовчан

Програми «Зроблено в Україні»

Україна має застосовувати весь арсенал митно-тарифних інструментів для захисту українських виробників від небажаного імпорту. І міжнародні партнери мають поставитися до цього з розумінням. Адже Україна потребує відродження економіки та швидкої відбудови.

Про це розповів народний депутат від «Слуги Народу», заступник голови Комітету ВР з питань економічного розвитку Дмитро Кисилевський за підсумками візиту Президента України Володимира Зеленського до Дніпра, де він зустрівся із виробниками регіону.

«У відбудові України пріоритет має бути за локалізацією і українськими виробниками. Це важливо для створення робочих місць для українських громадян. Робота є однією з ключових передумов повернення українців додому поряд з безпекою і житлом», – зазначив парламентар.

Крім того, наголосив нардеп, Україна потребує окремої державної політики щодо підтримки економіки прифронтових регіонів.

«Це важливо, оскільки для багатьох жителів населених пунктів поблизу лінії зіткнення працюючі промислові підприємства – це останні острівці нормальності, з ними повʼязані сподівання на відродження мирного життя», – резюмував Дмитро Кисилевський.

Він закликав українських підприємців активніше долучатися до програм, які входять в політику розвитку українських виробників «Зроблено в Україні».

«Кожен має зробити свою частину роботи. Держава – формувати і реалізовувати політику, а виробники нею ініціативно користуватись», – підсумував народний депутат.