Новини

Австралія на два роки заборонить іноземцям купувати житло

Уряд Австралії заборонить іноземним інвесторам купувати готові будинки протягом наступних двох років у рамках передвиборчої кампанії, спрямованої на боротьбу зі стрімким зростанням цін на житло.

Про це повідомляє Bloomberg. 

Міністерка житлового будівництва Клер О’Ніл заявила, що з 1 квітня цього року і до 31 березня 2027 року іноземним інвесторам буде заборонено купувати вже готову нерухомість. Потім це обмеження буде переглянуто, щоб вирішити, чи варто його продовжувати.

Податкова служба отримає додаткове фінансування, щоб допомогти забезпечити дотримання заборони, сказала О’Ніл.

Житло в Австралії є одним з найбільш малодоступних у світі, і стрімке зростання цін на нерухомість стане ключовим питанням виборів на тлі загальної кризи вартості життя, особливо серед молодих виборців, які побоюються, що ніколи не зможуть дозволити собі житло, пише видання.

За даними консалтингової компанії CoreLogic Inc., вартість житла в Сіднеї за останні 10 років зросла майже на 70%, а середня ціна житла становить близько 1,2 мільйона австралійських доларів (762 000 доларів США). Орендна плата також зростає.

Проте, швидше за все, заборона матиме лише незначний вплив на ціни, зазначає видання. За даними Австралійського податкового управління, за 12 місяців, які закінчилися 30 червня 2023 року, іноземні інвестори придбали житлову нерухомість на суму 4,9 мільярда австралійських доларів, включно з вільними земельними ділянками, новими та вже збудованими будинками. На вже існуючі житлові об’єкти припадає близько третини від загального обсягу.

Рішення уряду заборонити купівлю іноземцями вже існуючих будинків відповідає минулорічній обіцянці лідера опозиції Пітера Даттона. Вибори мають відбутися до 17 травня, і опитування показують, що питання вартості життя і житла увійдуть до трійки головних питань.

Законопроєкт про зміни до ЗУ «Про Перелік документів дозвільного характеру у сфері господарювання»

В межах нормативно-правової роботи ДІАМ розробила законопроєкт про зміни до ЗУ «Про Перелік документів дозвільного характеру у сфері господарювання».

Документ вносить технічні зміни для усунення юридичної колізії та жодним чином не впливає на порядок, процедури та правила отримання адміністративних послуг у сфері містобудування.

Але, оскільки в мережі поширюється спотворена інформація щодо цього проєкту, на кшталт того, що можна буде «будувати без дозволів та прийняття в експлуатацію», ДІАМ вважає за необхідне детальніше його роз’яснити та запобігти дезінформації.

Сьогодні в Україні існує Перелік документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності. Такі документи дають суб’єкту право провадити діяльність у тій чи іншій сфері. Це може бути рішення, дозвіл, свідоцтво і так далі.

У сфері містобудування таким документом є ліцензія (у період воєнного стану замість неї подається декларація). Її отримують компанії, які займаються господарською діяльністю – здійснюють будівельні та монтажні роботи, проєктують об’єкти, є генеральними підрядниками та ін.

Разом з тим, до цього Переліку неналежно включено такі документи як дозвіл на будівництво і сертифікат про прийняття в експлуатацію. Ці документи за своєю правовою природою не є дозвільними документами у сфері господарювання і регулюються законодавством у сфері містобудування. 

Ключові моменти:

• «Замовник будівництва» не обов`язково ототожнюється з «суб’єктом господарювання». Відповідно до законодавства, такий дозвіл і сертифікат видається саме замовнику будівництва – фізичній або юридичній особі, яка має у власності чи користуванні земельну ділянку, має намір на ній щось збудувати, і для цього наймає суб’єктів господарювання з відповідними ліцензіями.
• «Дозвіл на будівництво» не ототожнюється з «дозволом займатись господарською діяльністю».Цей документ видається щодо кожного об’єкта окремо і направлений на реалізацію права особи на забудову своєї земельної ділянки.
• Сертифікат про прийняття в експлуатацію так само видається щодо конкретного об’єкта та засвідчує його відповідність проєктній документації та вимогам законодавства. Цей документ дозволяє експлуатувати об’єкт, а не провадити якусь господарську діяльність.

Віднесення цих документів до зазначеного Переліку не має сенсу та лише посилює зарегульованість та навантаження на ДІАМ у вигляді дублювання контролюючих функцій.

Тому законопроєктом ДІАМ пропонує виключити ці документи з Переліку. Замовники все так само будуть отримувати і дозволи, і сертифікати, за тією ж процедурою і відповідно до того ж чинного законодавства. Без цих документів все так само не можна буде розпочати будівництво чи експлуатувати об’єкт у визначеному законом порядку (Постанова КМУ №406 від 7 серпня 2017 року). Зміни лише усунуть правову колізію та зменшать зайву зарегульованість.

Отже, для формування об’єктивної картини по будь-яким законодавчим ініціативам та уникнення дезінформування, радимо перевіряти першоджерела та читати тексти законів та законопроєктів замість заголовків маніпулятивних статей.

Засідання Ради Будівельної палати України

Серед учасників керівники будівельних компаній, науково-дослідних та проєктних установ, представники закладів освіти будівельного профілю, профспілкових та громадських організацій.

На засідання запрошені представники Верховної Ради України, Мінінфраструктури, інших Урядових структур, керівники організацій-партнерів.

Петро Шилюк , президент Будівельної палати України, Герой України

Виступаючи перед учасниками Президент Будівельної палати України, Герой України Петро Степанович Шилюк, зокрема, відзначив, що руйнівна війна, яка триває вже 3 роки, принесла в нашу країну багато лиха, створила безліч  гострих проблем. Росія завдала величезних збитків, зокрема, промисловій і цивільній інфраструктурі та житловому фонду. Вже знищено або суттєво пошкоджено більше 60 млн. кв. метрів житла, фактично втрачено те що ми будували останні 6 років.

Галузь сьогодні працює в складних умовах – нестача кадрів, кадровий голод – дефіцит до 40%, зростання вартості будівельних матеріалів і послуг, є багато інших проблем.

Проте, зважаючи, що потреби у відбудові об’єктів зростають, будівельники роблять все можливе, щоб зберегти свій потенціал, підготуватись до великої повоєнної роботи.

Президент БПУ навів деякі дані, що характеризують роботу галузі в минулому році:

– В 2024 році будівельний ринок в порівнянні з попереднім роком зріс на 6% і становив біля 170 млрд. грн.

– За січень – вересень введення житла збільшилось на 23% порівняно з аналогічним періодом минулого року.

Названі лідери серед регіонів – Київська область – введено більше 20% загальноукраїнського обсягу квартир;

Львівська, Івано-Франківська, Вінницька області, а також Київ.

За прогнозом П. Шилюка за 2024 рік можемо мати біля 10 млн. кв. метрів житла, в той час, як у передвоєнному 2021 році збудовано 11,4 млн. кв. метрів.

Такої кількості вкрай недостатньо, враховуючи загострення  житлової проблеми за рахунок значного збільшення внутрішньопереміщених осіб, людей житло яких зруйновано, ветеранів війни, інших категорій, що гостро потребують житла.

Йшлося про пошуки шляхів фінансування галузі – головної проблеми, необхідності його збільшення за рахунок розширення програм єОселя та єВідновлення, залучення коштів європейських банків.

П. Шилюк детально говорив про необхідність переходити на масове спорудження сучасного, доступного, індустріального житла. Воно є екологічним, енергозберігаючим і за іншими характеристиками не поступається дороговартісним монолітно-каркасним будинкам і є значно дешевшим і доступним для населення.

Була підтримана цілеспрямована робота профільного Комітету Верховної Ради України на чолі з Оленою Шуляк щодо зміни напрямків житлової політики, актуалізації законодавства, наближеного до європейського. Визначаються поняття орендне житло, доступне житло, соціальне та муніципальне житло.

«Ми розуміємо, що навіть хороші закони самі по собі не призведуть до «Буму» в житловому будівництві. В наш час не можна сподіватись тільки на ринок, на ініціативу місцевої влади, коли є необхідність прискорити вирішення однієї з найгостріших проблем країни.

Потрібні державні і регіональні програми в яких мають бути зобов’язання держави, місцевого самоврядування щодо відбудови бази домобудування і будматеріалів, залучення інвестицій, в т.ч. міжнародних, заходи щодо стимулювання будівельних компаній, які займаючись модернізацією виробництв будують доступне житло», – заявив П. Шилюк.

Ці та інші тези Президента Палати знайшли підтримку у виступах учасників засідання, серед яких керівники провідних будівельних компаній, проєктних установ та навчальних закладів, вчені та експерти галузі.

Аналіз ситуації та пропозиції щодо підвищення ролі будівельників у повоєнному відроджені країни висловили:

• Тимофій Гіренко – Генеральний директор концерну «Поділля», представник БПУ у Вінницький області;
• Михайло Іщенко – Генеральний директор ХК  «Енергомонтажвентиляція»;
• Владислав Гоц – директор Тов «Центрбудпроєкт»;
• Іван Назаренко – президент Академії будівництва України;
• Анатолій Беркута – заслужений економіст України;
• Анатоль Кармінський – ветеран галузі, головний експерт БПУ;
• Марина Величко – директор ПП «Металомонтаж», представник БПУ у Дніпропетровський області;
• Олексій Шкуратов – перший проректор КНУБА.

Учасниками професійної розмови на засіданні Ради Будівельної палати України стали:

• Олена Шуляк – Голова профільного Комітету Верховної Ради України;
• Андрій Клочко – Народний депутат України;
• Анатолій Кінах – президент УСПП;
• Микола Марчук – Голова державного фонду сприяння молодіжному житловому будіництву;
• Євген Плащенко – директор Департаменту Міністерства розвитку громад та територій.

Вони ознайомили з позицією державних органів щодо обговорюваних тем, відповіли на питання учасників засідання.

Висловлені в ході обговорення питань порядку денного будуть узагальнені і враховані при уточнені Плану дій Будівельної палати України.

З питань, що потребують вирішення органів державної влади, будуть підготовлені відповідні звернення. 

За інформацією Віце-президента – виконавчого директора БПУ Анатолія Дроня Рада затвердила Звіт за роботу в 2024 році та План роботи Палати на 2025 рік.

До складу керівного органу Будівельної палати України обрано Ректора Київського національного університету будівництва і архітектури Олексія Дніпрова.

Рада БПУ також розглянула інформацію Першого віце-президента Будівельної палати України Станіслава Сташевського щодо підготовки до виставки «InterBuildExpo 2025», яку Палата проводить із своїм партнером ТОВ «Київський Міжнародний Контрактовий Ярмарок».

В рамках заходу, шо відбудеться 19 – 21 березня п.року в Міжнародному виставковому центрі серед багатьох тематичних заходів заплановано проведення Круглого столу, метою якого є ознайомлення широкого кола представників будівельного комплексу з можливостями Української Ради інженерів-будівельників (УкрРІБ), як члена впливових європейських структур – Європейської Ради цивільних інженерів та Европейської Ради цивільних палат.

Станіслав Сташевський , перший віце-президент Будівельної палати України

Андрій Клочко, Народний депутат України

Анатолій Кінах, президент УСПП

Микола Марчук, Голова державного фонду сприяння молодіжному житловому будіництву

Євген Плащенко, директор Департаменту Міністерства розвитку громад та територій

Михайло Іщенко, генеральний директор ПрАТ «Енергомонтажвентиляція»

Анатолій Беркута , заслужений економіст України

Фото: БПУ